Табачник написав для 11-класників біографію Януковича (СКАНИ)

У підручник історії для 11-го класу включено біографію президента України Віктора Януковича. А у схваленому Міносвіти посібнику є згадки про його судимості.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на "Газету по-українськи".

"Новий підручник з історії України для 11-класників менший за попередній на 100 сторінок. Є біографія Віктора Януковича. Переписати підручник вимагав міністр освіти Дмитро Табачник", - пише газета.

Видання також звертає увагу на зміну деяких розділів у підручнику.

"У старій "Історії" перший розділ називався "Україна під час Другої світової війни", у новій - "Велика вітчизняна війна".

Раніше Організація українських націоналістів була описана трьома абзацами, тепер - одним реченням: "Боротьбу проти сталінського тоталітаризму в краї очолила Організація українських націоналістів (ОУН), яка нараховувала близько 20 тисяч".

Загибель Романа Шухевича в бою з підрозділом Міністерства державної безпеки (МГБ) СРСР та убивство Степана Бандери радянським агентом у підручнику не описані.

Доктор історичних наук Володимир Сергійчук додав, що у новому підручнику немає згадок про Карпатську Україну, з проголошення якої фактично для українців почалася Друга світова війна.

"Не у вересні, як для поляків, а вже в березні 1939 року, коли угорці здійснили агресію проти щойно проголошеної Української держави на Закарпатті. Це для закарпатців боротьба проти Угорщини була вітчизняною війною. Вони захищали свою батьківщину", - пояснює науковець.

Помаранчевій революції в попередній "Історії України" був відведений розділ, у новій - два абзаци. "Опозиція вдалася до протестних акцій... повністю паралізувала роботу центральних органів влади...", - цитує газета підручник з історії.

"Ідеться про часткове повернення до попередніх схем. Думаю, це безпосередньо пов`язано з роллю Табачника, який при оцінці подій вживає класичну радянську історикографічну схему", - стверджує політолог Олексій Гарань.

Між тим біографія Януковича, в якій згадувались його дві судимості, є у підручнику для підготовки до зовнішнього незалежного оцінування, випущеному у 2010, копії якого має "Українська правда".

 Фото: УП
 Харків, 2010 рік

Принаймні, за цим підручником абітурієнти готувалися до тестів для вступу у виші у 2011 році.

 

Нагадаємо, що в жовтні 2010 року міністр освіти Дмитро Табачник повідомив про створення робочої групи з підготовки спільного українсько-російського посібника для вчителів історії.

У березні 2011 року Табачник повідомив, що в нових підручниках з історії для 11-го класу "всюди буде відновлено термін "Велика вітчизняна війна". Тоді ж стало відомо, що в одному з видань нових підручників зник розділ "Русифікація".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.