Спецпроект

Пересопницьке Євангеліє хочуть перейменувати

Хмельницька облдержадміністрація підтримує пропозицію науковців щодо перейменування Пересопницького Євангелія на Двірецько-Пересопницьке Євангеліє.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на голову Хмельницької ОДА Василя Ядуху.

"Відповідна пропозиція направлена керівнику Національної академії наук України Борису Патону, - наголосив Ядуха. - Для жителів Хмельницької області кінцеве рішення буде дуже важливим".

Він нагадав, що 455 років тому у селі Двірець Ізяславського району Хмельницької області, а саме в Дворецькому монастирі при церкві Святої Трійці, вперше були написані літери та слова у Пересопницькому Євангелії.

На думку голови ОДА, "агітувати або комусь розповідати, що означає Пересопницьке Євангеліє, не потрібно". "Це - духовна святиня нашої держави та український символ, оскільки кожен новий глава держави приймає на ній присягу служінню народу", - зазначив В.ЯДУХА.

450-річний ювілей Пересопницького Євангелія - одна з найважливіших пам'ятних дат 2011 року. Відповідно до постанови Верховної Ради України, 2011 рік оголошено Роком Української Першокниги.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.