Спецпроект

ПОЛЯКИ ЗАВЕРШИЛИ РОЗСЛІДУВАННЯ КАТАСТРОФИ ПІД СМОЛЕНСЬКОМ

Польська урядова комісія на чолі з міністром внутрішніх справ Єжи Міллером представила остаточні підсумки розслідування авіакатастрофи президентського ТУ-154 під Смоленськом у квітні 2010 року.

Про це передає УНІАН із посиланням на ВВС.

У доповіді немає слова "провина", оскільки комісія не повинна була називати відповідальних за те, що сталося.

Разом з тим польські експерти заявили, що польськими пілотами і російськими диспетчерами була допущена низка істотних помилок.

Екіпаж здійснював зниження нижче від мінімально допустимої висоти на великій швидкості у поганих метеоумовах, йдеться у доповіді.

Смоленський аеропорт не відповідав вимогам безпеки при посадці літака в умовах обмеженої видимості: зокрема, не горіли близько 30% сигнальних ламп, а дерева, що ростуть навколо, могли бути перешкодою для радіосигналів, заявив представник комісії Мачей Ласек.

Комісія визнала, що висота дерева, яке зачепив крилом літак, відповідала нормам. При цьому було відзначено, що вже після катастрофи дерева навколо аеропорту були вирубані.

Крім того, члени комісії заявили про порушення при підготовці льотчиків у 36-му полку, що відповідав за урядові рейси. Серед іншого, було заявлено про недостатню підготовку льотного складу.

На прес-конференції експерти, наприклад, заявили, що пілоти не знали, що якщо в аеропорту немає радіомаякової системи інструментального заходу на посадку (ILS) (а в Смоленську її не було), то команда автоматичного відходу на друге коло не спрацює.

Останні хвилини Ту-154: переговори екіпажу

Згідно з висновками польських експертів, пілоти не намагалися будь-якою ціною посадити літак, але не встигли підняти його на безпечну висоту через те, що намагалися відійти на друге коло на "автоматі". "Це неможливо виконати на аеродромі, який не має ILS", - сказав представник комісії Вєслав Єдинак.

Він також зазначив, що ключовий вплив падіння ТУ-154 мало те, що пілоти в останній фазі польоту користувалися радіовисотоміром, який показував висоту не над рівнем злітно-посадкової смуги, а над землею (перед смугою знаходиться глибокий яр).

Через це ТУ-154 в момент прийняття екіпажем рішення про відхід на "друге коло" насправді знаходився на висоті менш як 40 метрів над рівнем смуги, а не 100 метрів, як думали пілоти, додав експерт.

За словами Єдинака, пілоти зрозуміли, що "автоматичний відхід" не спрацював і намагалися в ручному режимі підняти літак, але машина не встигла набрати висоту й зачепила крилом дерево.

У доповіді зазначається, що всі 88 пасажирів і вісім членів екіпажу загинули у момент удару літака об землю.

"Конфігурація літака у момент зіткнення із землею не давала пасажирам і екіпажу хоч якоїсь можливості вижити після події", - сказано в остаточному звіті.

У доповіді зазначається, що при запиті дипломатичного дозволу на політ двох літаків Ту-154М і Як-40 Польща, окрім стандартної інформації, запитала у МЗС Росії "актуальні схеми і процедури аеродрому "Смоленськ-Північний", а також просила "направити російського штурмана перед вильотом з Варшави".

"Нельзя его здесь сажать..." Розшифровка переговорів диспетчерів

Наприкінці березня 2010 року Москва звернулася до Посольства Польщі з проханням підтвердити необхідність надання штурманів, проте у Варшаві вирішили від цієї заявки відмовитися.

У 36-у спецполку одержали дозволи на виконання польотів і посадку за день до вильоту, проте "актуальних схем і процедур аеропорту "Північний" у них не було.

Літак розбився при заході на посадку на аеродром "Північний" 10 квітня 2010 року. Всі 96 осіб, що були на борту, включаючи президента Польщі Леха Качиньського, загинули.

Бі-Бі-Сі нагадує, що оприлюднена раніше доповідь Міжнародного авіаційного комітету (МАК), в якій відповідальність за катастрофу покладається на екіпаж президентського авіалайнера, викликала жорстку критику з боку Варшави.

У звіті МАК від 12 січня 2011 року зазначається, що відповідальність за крах лайнера лежить на його екіпажі, що ухвалив рішення сідати в тумані.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.