Спецпроект

УПЦ не проти перейменувати Дніпропетровськ у Катеринослав

Дніпропетровська єпархія УПЦ (МП) "не проти" повернення Дніпропетровську його історичної назви.

Про це повідомляють "Коментарі.Дніпропетровськ" із посиланням на голову робочої групи міської комісії з найменування вулиць та інших об'єктів Максима Кавуна.

Дніпропетровська єпархія УПЦ (МП) на чолі з митрополитом Іринеєм, підтримує ідею повернення місту історичної назви, заявив Кавун на прес-конференції, присвяченій 85-річчю перейменування Катеринослава у Дніпропетровськ.

При цьому уточнюється, що місто Катеринослав було названо на честь великомучениці Катерини. Мовляв, Катеринослав названий на честь великомучениці Катерини, а не царюючої тоді імператриці, тому що в той час міста не прийнято було називати прижиттєво на честь царствених осіб.

Довідка: 20 липня 1926 місто змінив назву з Катеринослава на Дніпропетровськ. Рішення про перейменування було прийнято Всесоюзним центральним виконавчим комітетом за підписом Калініна і з особистої згоди Голови Всеукраїнського ЦВК Петровського.

В часи УНР і наприкінці 1980-их висувалася ідея перейменувати місто на Січеслав, що мало нагадувало про козацький характер цього краю, але офіційно міcто залишалося з попередніми назвами.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.