Спецпроект

"Докторська" ковбаса відзначає 75-річний ювілей

Омріяній у часи радянського дефіциту "Докторській" виповнилося 75 років.

Про це повідомляють білоруські "Навіны".

Після Громадянської війни, колективізації та індустріалізації радянській державі потрібна була дешева і калорійна їжа для населення.

Нарком (міністр - ІП) харчової промисловості Анастас Мікоян поїхав у Чикаго вивчати досвід роботи м'ясопереробного комбінату, а 1936 року підписав наказ про виробництво нових продуктів: ковбас "Докторської", "Любительської", "Чайної", "Телячої", сосисок "Молочних" і ковбасок "Мисливських".

"Докторська", рецептуру і технологію виготовлення якої розробив ВНДІ м'ясної промисловості, була призначена для лікувального харчування громадян, що "мають підірване здоров'я в результаті Громадянської війни і царського деспотизму", пише "Агрокраїна".

До кінця 70-х років рецептура "Докторської" залишалася незмінною. М'ясний дефіцит 80-х років призвів до того, що в ковбасу стали помалу додавати сою, крохмаль і добавки з карагену - ірландського моху.

Радянські черги. "Більше двох штук у руки не відпускати!" (ФОТО)

Проте і тоді вона на 95% складалася з м'яса, а ціна на неї довгі роки залишалася незмінною - 2 карбованці 20 копійок за 1 кілограм. Середня зарплата в СРСР у 1984 році складала 170 карбованців.

Згідно з радянським держстандартом, один кілограм ковбаси "Докторської" вищого сорту (ГОСТ 23670-79) виготовляли з 250 г яловичини вищого сорту, 700 г напівжирної свинини, 30 г збитих яєць (меланжу), 20 г сухого коров'ячого молока. Додавали також сіль, цукор, нітрит натрію (але не більше 0,005%), мелений мускатний горіх.

Новорічний стіл епохи дефіциту. Як святкували за Брєжнєва

"Докторська2 мала бути пружної консистенції, рожевого або світло-рожевого кольору в розрізі, з масовою часткою вологи не більше 65%. Жиру - не більше 22% , білка - не менше 13%.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.