Спецпроект

Історичний музей може залишитись без струму?

Історичний музей може залишитись без струму, заявляє голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За його словами, "незаконно встановлена церковна споруда" біля підмурків Десятинної церкви на Києвій горі (Володимирська, 2) живиться електроенергією від Національного музею історії.

"Підключення здійснене незаконно, через що музею можуть відключити струм", - заявляє Бригинець з посиланням на лист-відповіді від "Київенерго" щодо стану електричних комунікацій церковної споруди, розташованої біля підмурків Десятинної церкви.

У документі зазначено, що вищезгадана споруда не живиться від мереж ПАТ "Київенерго".

Договір на електропостачання між ПАТ "Київенерго" та представниками церкви за вказаною адресою не укладався.

Живлення церковної споруди, розташованої біля підмурків Десятинної церкви, виконано тимчасовою повітряно-кабельною лінією від мереж Національного музею історії України.

"Оскільки офіційної угоди між Музеєм і церквою немає, це означає, що псевдомонастир фінансується за рахунок коштів музею, а можливо, безпосередньо за бюджетні кошти. Сподіваюсь, Міністерство культури проведе розслідування, покарає винного і не допустить відключення музею від електромережі", - заявив Бригинець.

За умовами договору між музеєм і Київенерго, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величний приєднаної потужності понад величину, призначену умовами договору, Київенерго має право без попередження повністю припинити електропостачання Національному музею історії України.

"Фактично, цей лист підтверджує, що керівництво музею заграє з УПЦ МП і здійснює підтримку незаконно встановленої церковної споруди. Не знаю з якої причини музей ділиться електроенергією з незаконно встановленою спорудою, але дуже сподіваюсь, що тепер, коли стало відомо про незаконні дії і недоговірні стосунки між собою двох інституцій - музею і церкви - ці дії будуть припинені", - заявив Бригинець.

За його словами, для припинення незаконного підключення субспоживачів на ім′я генерального директора Національного музею історії України районом електрозбуту "Центральний" СВП "Енергозбут Київенерго" направлено відповідний лист.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.