Спецпроект

Іноземним туристам розкажуть, як у Києві нищаться пам'ятки

В четвер, 2 червня, о 19.00 стартує безстрокова акція для киян і гостей міста - відкриття інформаційних стендів на Пейзажній алеї, з постійно оновлюваною експозицією.

Інформаційні стенди будуть відкриті біля Десятинної церкви та на Андріївському узвозі, повідомляє громадянська ініціатива "Збережи старий Київ".

На стендах будуть міститись фото та інформація про культурну спадщину, незаконні забудови та проблемні точки в Києві.

Інформація буде надаватись англійською та українською мовами - щоб ситуацію в Києві та на Десятинці розуміли не тільки пересічні українці, а й гості з інших країн, де такі об'єкти охороняються ЮНЕСКО, а збереження для нащадків культурної спадщини є державною стратегією.

ЗСК нагадує, що рейдерське захоплення залишків Десятинної церкви та намагання побудувати там нову церкву - не перша атака на Пейзажну алею.

Кілька років тому важкими зусиллями місцевих жителів та активістів вдалось відстояти алею від забудови, коли МЗС хотів побудувати на схилі (за 200 метрів від фундаментів Десятинної) багатоповерховий будинок.

"Досвід показує, що відстояти він незаконного нападу сквер або об'єкт культурної спадщини цілком реально та потрібно для наших дітей", - наголошують активісти ЗСК.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.