Спецпроект

Померла Анна-Галя Горбач - популяризатор України в Німеччині

11 червня 2011 року, на 88-му році життя, у німецькій Баварії померла перекладачка, популяризаторка української літератури в Німеччині, відома громадська діячка Анна-Галя Горбач.

Анна-Галя Горбач (з дому Луцяк) народилася 2 березня 1924 року на Південній Буковині у селі Бродина (нині - Румунія).

Від 1941 року - на еміграції в Німеччині, там здобула освіту і науковий ступінь PhD.

Брала активну участь в роботі німецької секції Міжнародної Амністії, у 1960-80-х роках інформувала світову громадськість про політичні репресії в Україні. Була одним із співорганізаторів кампаній на захист В. Стуса, І. Світличного, М. Горбаля, В. Чорновола та інших українських в'язнів сумління, вела з ними активне листування.

Переклала німецькою мовою й видала твори Ю.Коцюбинського, Г. Хоткевича, В. Стуса, Є.Сверстюка, В. Марченка, І. Калинця, В. Шевчука, Ю. Андруховича та ін., загалом близько 50 перекладів. Упорядкувала й видала німецькою мовою кілька антологій української прози  - "Синій листопад", "Криниця для спраглих" та української новелістики про Чорнобиль.

Була ініціатором серії німецькомовних перекладів "Самвидав України". Виступала зі статтями в німецьких та українських виданнях з розвідками про українсько-німецькі та українсько-румунські літературні взаємини.

У 1995 році разом із своїм чоловіком, відомим українським мовознавцем Олексою Горбачем, заснувала видавництво "Бродина" (Brodina Verlag), яке видавало і розповсюджувало у Німеччині твори українських письменників.

Подружжя Горбачів було ініціатором створення єдиної у Німеччині спеціалізованої кафедри україністики при Ґрайфсвальдському університеті.

Година папуги. Ґеббельсівська пропаганда

«А якщо Ґеббельс за всім тим стоїть, за катинським вбивством?! Бо то був такий момент, коли всі думали: може, це німці зробили? Але в короткому часі зорієнтувалися, що німці не брешуть. Цього разу вони кажуть правду».

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР