Спецпроект

УРЯД ВІДХРЕЩУЄТЬСЯ ВІД СКАНДАЛІВ НА ДЕСЯТИННІЙ

Державна служба з питань національної культурної спадщини заявляє, що не розглядала жодних проектів з реконструкції Десятинної церкви. А за все, що відбувається на території пам'ятки, відповідає КМДА.

Про це йдеться в офіційній заяві Держкультурспадщини (урядовий орган у складі Міністерства культури й туризму - ІП) на сайті Мінкульту.

Наводимо її текст повністю:

"Єдине погодження, яке видало Міністерство культури України (Державна служба з питань національної культурної спадщини) стосувалось надання дозволу на проведення археологічних досліджень на місці фундаментів Десятинної церкви. Такі погодження видаються терміном на 1 рік, тобто актуальний дозвіл дійсний до кінця 2011 року.

Результатом проведення конкурсу на кращу містобудівну концепцію культурної, архітектурної та художньої ревалоризації (реставрації існуючих споруд та відновлення зруйнованих) пам'ятника археології національного значення "Дитинець древнього Києва VIII-X ст. з фундаментами Десятинної церкви X ст.", оголошеного Київською міською владою, стало колегіальне рішення журі, яке полягає у ідеї поєднати два проекти-переможці.

З цією метою було створено об'єднану групу проектувальників, яка має напрацювати єдиний спільний проект та представити його на розгляд громадськості та науковців.

На даний час до Міністерства культури та до Державної служби з питань національної культурної спадщини жодні проекти, що стосуються Десятинної церкви, на розгляд не надходили. Після подання такого проекту обов‘язково відбудеться його публічний розгляд на науково-методичній раді Мінкультури.

Земельна ділянка, на якій розташовано Дитинець та залишки фундаментів Десятинної церкви, відведена КП "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт". Це комунальне підприємство Київської міської Ради, підпорядковане безпосередньо Головному управлінню капітального будівництва м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Отже, саме ця установа виступає замовником робіт та несе повну відповідальність за ведення робіт на ділянці та дотримання вимог законодавства".

Нагадаємо, що 25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви (X-XIII сторіччя) будівельні вагончики. Вагончики, як і нещодавно споруджена УПЦ МП капличка, були встановлені біля старовинного фундаменту без жодних дозвільних документів.

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

17 травня Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви - нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.

Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.

Десятинна церква (церква Пресвятої Богородиці) - перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 989 роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів - десятина, звідси і назва храму.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.

 

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.