Спецпроект

До Дня Перемоги на Рівненщині впорядкували поховання УПА

З 7 по 9 травня, в рамках акції Спілки yкраїнської молоді в Україні "Проща до героїв" на Рівненщині впорядковували поховання воїнів УПА.

Про це повідомляють організатори акції.

Краєзнавець та громадський діяч з м. Дубровиці Олександр Задорожний, уклав перелік місць боїв та спочинку упівців, які потребують впорядкування.

Протягом трьох днів гості з Києва та рівненчани відвідували місця бойової слави повстанців, відновлювали та прибирали військові поховання, записували на відео спогади учасників та свідків визвольної боротьби.

 Встановлення гранітної плити на місці поховання воїнів УПА

"Цими днями в усьому світі вшановують пам'ять жертв війни, що мала місце між двома тоталітарними державами. Натомість в Україні на офіційному рівні відзначають перемогу одного агресора над іншим. Своєю акцією ми хочемо звернути увагу суспільства на той факт, що в Другій світовій війні українці виступали окремою воюючою стороною", - зазначив учасник акції Максим Кобєлєв.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.