Спецпроект

Росіяни передали полякам усі 14 томів справи про катастрофу під Смоленськом

Росія передала Польщі копії 14 томів кримінальної справи, порушеної 10 квітня 2010 року за фактом авіакатастрофи літака президента Польщі під Смоленськом.

Як повідомили УНІАН у Генпрокуратурі РФ, у рамках виконання запитів про правову допомогу документи представнику Посольства Республіки Польща в РФ Лонгіні Путке передав начальник Головного управління міжнародно-правової співпраці Генпрокуратури Росії Саак Карапетян.

"У переданих 14 томах містяться копії протоколів оглядів місця події, проведених за участю польських археологів, протоколів допитів російських авіадиспетчерів за участю польської сторони, проведених у лютому 2011 року, документи, пов`язані з оглядом місця події й пізнанням загиблих", - йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, що 10 квітня 2010 року урядовий польський літак, на борту якого перебували 96 високопосадовців, розбився під час заходу на посадку на військовий аеродром під Смоленськом. Загинули всі, хто був на борту.

Стенограма переговорів у диспетчерській аеропорту

Пасажири літака, серед яких був і президент Польщі Лех Качинський із дружиною, планували взяти участь у меморіальних заходах до 70-х роковин Катинської трагедії.

17 січня 2011 року МАК оприлюднив остаточний звіт про причини Смоленської авіакатастрофи, де всю провину за трагедію поклав на пілотів Ту-154, які нібито під тиском високопосадовців вирішили посадити машину "за будь-яку ціну".

Разом із тим, за даними польських експертів, пілоти насправді не намагалися посадити машину, але не встигнули своєчасно підняти літак для заходу на друге коло.

Польська комісія орієнтовно в квітні планує оприлюднити матеріали власного розслідування причин катастрофи.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.