Спецпроект

На Рівненщині вшанували загиблих у бою під Гурбами

На місці найбільшого бою УПА з військами НКВС у Здолбунівському районі Рівненської області урочисто вшанували загиблих у ньому воїнів УПА.

Про це повідомляють "Українські Новини".

З нагоди річниці бою в урочищі Гурби, яке було тоді в епіцентрі бою, відбулися панахида та мітинг-реквієм.

На мітингу виступили як представники обласної та місцевої влади, так і представники опозиційних партій, ветерани УПА.

Зараз на місці Гурбенського бою cтворено невеличкий меморіал, споруджено каплицю, тут діє православний чоловічий монастир.

Обласна влада почала створювати на цьому місці Пантеон Героїв, в якому планується перепоховати останки всіх учасників бою, які будуть знайдені в цих місцях.

Нагадаємо, 67 років тому, у квітні 1944 року, на території сучасного Здолбунівського району Рівненської області понад 30 тисяч бійців внутрішніх військ НКВС оточили 5-тисячне угруповання "УПА-Південь", у якому значну частину особового складу становили слабо озброєні новобранці, які ще не мали бойового досвіду.

Карателів НКВС підтримували танки, артилерія, бронепоїзди й авіація.

Після кількох днів боїв (з 21 по 25 квітня) половині повстанців вдалося вирватися з оточення.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.