Спецпроект

Заходи до 25-річчя Чорнобиля - візити росіян і пам'ятні знаки

В Україні та світі відбуваються заходи, приурочені до 25-ї річниці аварії на ЧАЕС - найбільшої катастрофи в історії ядерної енергетики у світі.

Про це повідомляє Газета.ua.

О 01 годині 23 хвилини 47 секунд за київським часом (25 років тому в цей час стався вибух на Чорнобильській АЕС), на Майдані Незалежності в Києві представники благодійного марафону "Пам'ятай" запалили 25 свічок на згадку про Чорнобильську катастрофу. До них приєдналися активісти з усього світу.

О 1:00 прем'єр-міністр України Микола Азаров взяв участь у панахиді за загиблими ліквідаторами аварії на ЧАЕС, яку відслужив патріарх Московський Кирило в храмовому комплексі Архістратига Михаїла в Києві. По завершенні панахиди о 1 годині 23 хвилини 40 секунд прозвучало 25 ударів поминального дзвону.

Крім того, в зоні відчуження відбудеться зустріч президентів України Віктора Януковича та Росії Дмитра Медведєва. О 10:00 у Чорнобилі патріарх Кирило відслужить Пасхальний молебень.

Очікується, що глава РПЦ відслужить заупокійну літію в зоні відчуження - біля саркофагу 4-го енергоблоку ЧАЕС. О 12:00 у Чорнобилі розпочнеться церемонія відкриття меморіального комплексу "Зірка Полин".

Крім цього, о 12:00 в Києві почнеться мітинг-реквієм "І мертвим, і живим, і ненародженим" біля меморіального комплексу "Пам'ятник жертвам Чорнобильської трагедії" та церемонія відкриття Алеї слави Героям-пожежникам Чорнобиля.

О 14:00 у Києві розпочнеться мітинг-реквієм біля пам'ятного знака "Пам'яті жертв Чорнобиля" і церемонія відкриття першої черги Парку пам'яті на перетині вул. Миколаєва та вул. Бальзака.

О 16:00 відбудеться церемонія відкриття пам'ятника ліквідаторам Чорнобильської аварії на проспекті 40-річчя Жовтня, 15-а в Києві.

Чорнобильська АЕС була побудована поблизу міста Прип'ять, за 18 км від міста Чорнобиль, за 16 км від кордону з Білоруссю і за 110 км від Києва.

О 1:23 26 квітня 1986 на четвертому енергоблоці найбільшої на той час атомної електростанції в Радянському Союзі стався вибух, який повністю зруйнував реактор.

У результаті вибуху в атмосферу було викинуто 190 тонн радіоактивних речовин. 8 з 140 тонн радіоактивного палива реактора опинилося в повітрі.

Експерти зазначають, що сумарний викид радіоактивних матеріалів склав 50 млн кюрі, що рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих в 1945 році на Хіросіму. Радіоактивними нуклідами було забруднено більш ніж 145 тисяч кв.км території Україні, Білорусі та Росії.

Тим не менше населення попередили про небезпеку зараження з великим запізненням. Перше офіційне повідомлення по телебаченню зробили лише 28 квітня.

Порівняйте американське і радянське повідомлення про аварію (ВІДЕО)

Після аварії більше 115 тисяч осіб були евакуйовані з 30-кілометрової зони. Крім того, для ліквідації наслідків катастрофи було мобілізовано понад 600 тисяч людей.

Чорнобильську АЕС повністю закрили 15 грудня 2000 року, проте саркофаг, побудований над четвертим енергоблоком, поступово руйнується. У зв'язку з цим було прийнято рішення про будівництво нового об'єкту "Укриття".

19 квітня 2011 в Києві пройшла Донорська конференція, за результатами якої на будівництво нового саркофагу було зібрано близько 550 млн євро.

Верховна Рада затвердила програму виведення з експлуатації ЧАЕС. Згідно з програмою, АЕС буде повністю ліквідована до 2065. На першому етапі, з 2010 до 2013 року, ядерне паливо буде вилучено з АЕС і переміщено в довгострокові сховища.

З 2013 по 2022 рік буде проходити консервація реакторних установок. З 2022 до 2045 роки експерти будуть чекати зниження радіоактивності реакторних установок. За період з 2045 до 2065 роки установки демонтують, а місце, на якому була розташована станція, - очистять.

За деякими даними, влада України протягом 25 років витратила на подолання наслідків аварії на ЧАЕС більше 12 мільярдів доларів.


Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.