Спецпроект

Анонс: вшанування жертв концтабору в центрі Львова (ФОТО)

У понеділок 11 квітня у Львові відбудеться освячення пам’ятного хреста на території колишнього концтабору "Шталаг-328" (біля північного форту №1 оборонного комплексу львівської "Цитаделі").

Акція присвячена Міжнародному дню визволення в’язнів нацистських концтаборів, повідомляють організатори.

Згідно з архівними матеріалами СБУ, у таборі "Шталаг-328", розміщеному в єдиному в Україні вцілілому комплексі австрійських фортифікацій XIX-го сторіччя, з 1941 до 1944 років утримувались військовополонені: українці, росіяни, євреї, французи, бельгійці і навіть італійці, які відмовлялися воювати за режим Муссоліні. Їх тримали у жахливих умовах, під відкритим небом, без їжі.

Комендантом таборової поліції працював Андрій Якушев, за національністю мордвин, народився в Росії. Він був найжорстокішим катом. У 1977 році, за доказами радянського слідства, Якушев був засуджений до розстрілу.

 Хрест, який буде освячено. Вдалині видно цитадельний форт. Ц

Городяни постійно чули постріли і крики з гори концтабору, бачили дим від спалених тіл. Але про ці жахливі сторінки на "Цитаделі" не написано жодного слова, немає хреста, пам'ятної таблички. Зате на території розташувались комерційні структури і збудований готель до Євро-2012.

Нагадаємо, що в березні цього року група нагороджених званням "Герой України" (серед них Роман Іваничук, Борис Возницький, Юрій Шухевич, Степан Хмара) звернулася до президента Януковича з проханням надати комплексові "Цитадель" статус національної пам'ятки - меморіалу міжнаціональної пам'яті, що не дозволить приватизувати місце масових смертей.

"Недоречні розваги там, де загинули 140 тисяч українців, росіян, французів, бельгійців, італійців, євреїв, людей інших національностей", - зазначив колишній політв'язень Юрій Шухевич (син командира УПА Романа Шухевича).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.