Спецпроект

Ще 9 вулицям Києва повернуть історичні назви

"Київ - унікальне місто і його вулиці повинні носити унікальні історичні імена. Ми прагнемо позбутися недоречних і помилкових назв, а також назв, пов'язаних з добою тоталітаризму" - заявив голова комісії Київради Олександр Бригинець.

За повідомленням сайту "Интересный Киев", Комісія Київради з питань культури і туризму схвалила рішення повернути дев'яти вулицям Києва історичні назви.

Як повідомляється, пропонується перейменувати:

вул. Димитрова - на вул. Ділову;

вул. Аїстова - на вул. Іпсіланті;

вул. Аніщенка - на вул. Левандовську;

вул. Іванова Андрія - на пров. Бутишева;

вул. Фрунзе - на вул. Кирилівську;

площу Фрунзе - на площу Петропавлівську;

вул. Вєтрова - на вул. Назар'ївську;

вул. Воровського - на вул. Бульварно-Кудрявську;

вул. Червоноармійську - на вул. Велику Васильківську.

Як хочуть перейменувати свої вулиці одесити та харків'яни

"Деякі з повернутих назв уже давно повернуті у свідомості киян. Багато хто з киян вважають, що вулиці Велика Васильківська та Бульварно-Кудрявська вже офіційно існують. Але, насправді, цього не сталося офіційно через рішення сесії Київради. Сподіваюся, мої колеги-депутати підтримають нашу комісію, і такі символи радянського періоду, як Фрунзе, Воровський, червоноармійці назавжди зникнуть з карти Києва ", - зазначив депутат. 

Нагадаємо, що у грудні 2010 року Олександр Бригінець говорив про перейменування 34 вулиць, де була й пропозиція перейменувати вулицю Мате Залки на Оболоні на вулицю Романа Шухевича.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.