Спецпроект

В Ялті буде пам'ятник автору Штірліца

Пам'ятник радянському письменникові Юліану Семенову, якому в жовтні 2011 року виповнилося б 80 років, планується встановити до його ювілею на набережній Ялти.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на офіційний сайт Культурного фонду Юліана Семенова (Москва).

Фонд підбив підсумки відкритого конкурсу проектів на кращий пам`ятник письменнику в Ялті. Переможцем став московський скульптор, член президії Російської Академії мистецтв, народний художник Росії Олександр Рукавішніков.

"З 1983 року і до кінця свого життя Ю.Семенов довго жив у кримському селищі Олива. У Ялті ним були написані "Сімнадцять миттєвостей весни", "Пароль непотрібен", "ТАРС уповноважений заявити", "Аукціон", "Експансія", "Горіння", "Ненаписані романи", "Таємниця Кутузівського проспекту", "Версії", "Обличчям до обличчя" та інші популярні твори", - йдеться у прес-релізі фонду.

Ю.Семенов помер у 1993 році в Криму, похований на кладовищі Новодєвічьє у Москві.

80-річчя від дня народження письменника буде відзначатися 8 жовтня. Напередодні ювілею Культурний фонд Юліана Семенова планує провести меморіальні заходи в Росії, України та інших країнах.

Виконком Ялтинської міськради у жовтні 2010 року дозволив встановлення пам`ятника Ю.Семенову, а містобудівна рада міськради у січні 2011 року визначила його місце на набережній, повідомляє фонд письменника.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.