Спецпроект

Азаров поклав вінки до Невідомого солдата, а Янукович пішов до ветеранів (ФОТО)

З нагоди 23 лютого Янукович не прийшов до місця, де на нього впав вінок.

З нагоди Дня захисника Вітчизни прем'єр-міністр України Микола Азаров поклав квіти до могили Невідомого солдата та пам'ятника Івану Кожедубу, повідомляє "Урядовий портал".

 

ІП нагадує, що Іван Кожедуб - єдиний українець із трьох осіб, які є тричі Героями Радянського Союзу.

З Азаровим поклав квіти і голова ВР Литвин

Тим часом президент України Віктор Янукович не пішов разом із прем'єром на місце, де колись відбулася Битва з Вінком. Натомість глава держави зустрівся з родиною ветеранів Отрох – Миколою Пилиповичем та Надією Іванівною.

Президент нагородив Миколу Пилиповича Отроха, який з 1943 року проходив службу водієм бронетранспортера у складі військ I-го Українського та  I-го Білоруського фронтів і закінчив війну у травні 45-го у Берліні, орденом "За заслуги" III ступеня.

Янукович попив чаю з родиною ветеранів, повідомляє офіційний сайт глави держави.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.