Спецпроект

Син Шухевича нагадав Литвину, що Симоненко має вибачитися за брехню про Гітлера

У сесійній залі ВР Юрій Шухевич нагадав спікерові про те, що суд зобов'язав лідера Компартiї з парламентської трибуни вибачитися за брехню про командира УПА.

Hезважаючи на те, що Юрію Шухевичу так і не дали виступити з трибуни під час парламентських слухань, до Верховної Ради він прийшов недаремно, повідомляє "Україна Молода".

Син командира УПА вручив спікеру Верховної Ради Володимиру Литвину своє письмове звернення, в якому нагадав: народний депутат Петро Симоненко досі не виконав рішення Печерського районного суду Києва.

У 2007 році - після того, як Президент Віктор Ющенко підписав указ про відзначення 100-річного ювілею Романа Шухевича - Петро Симоненко заявив, що Україна "не повинна вшановувати пам'ять людини, яка одержала з рук Гітлера два залізні хрести".

Юрій Шухевич та його сестра Марія подали позов до суду. Історики з Національної Академії наук України підтвердили той факт, що жодних нагород від нацистів, і тим паче від Гітлера, Роман Шухевич не одержував.

Суд ухвалив: "визнати інформацію, поширену на пленарному засідання Верховної Ради України Петром Симоненком про одержання Романом Шухевичем двох "залізних хрестів" із рук Гітлера такою, що є недостовірною, принижує честь і гідність дітей Романа Шухевича..."

Окрім того, суд постановив зобов'язати головного комуніста країни на найближчому пленарному засіданні Верховної Ради спростувати оприлюднений "міф". І стягнути з Симоненка судові витрати в сумі 14,5 гривні.

У середу Юрій Шухевич у своєму письмовому зверненні нагадав Литвину про невиконане судове рішення і попросив не надавати права виступу Симоненку, доки він не виконає судову ухвалу.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.