Спецпроект

Шкляр каже, що "Чорний Ворон" - не антиросійський роман

На засіданні Шевченківського комітету розгорілася суперечка щодо того, що роман Василя Шкляра про Холодноярську республіку 1920-их років - "про бандитів".

Про це автор роману "Чорний Ворон" повідомив в інтерв'ю "Україні Молодій".

"Мені не можна закидати якоїсь тенденційності, - сказав Василь Шкляр. Цей роман не антиросійський, він антизагарбницький - написаний чесно, з тих позицій, на основі документів. І у владі є прихильники, адже пані Ганна (Герман - ІП) мене привітала не просто як переможця, а як автора доброго роману, який вона високо цінує".

За словами Шкляра, на засіданні Шевченківського комітету, де вирішувалося, кому цього року дати Шевченківську премію, лунали закиди, що це роман про бандитів.

"І тоді наша примадона, Герой України Марія Стеф'юк прочитала вірш Тараса Шевченка "Холодний яр": "Брешеш, людоморе!/За святую правду-волю/Розбойник не стане", - повідомив автор "Чорного Ворона". - Гарно сказав Василь Герасим'юк: "Хто вважає цей роман антиросійським, підніміться нагору до Софійської площі, де знімають фільм "Біла гвардія" й кричать: "Бєй хохлов!".

За словами Шкляра, в нього вже є пропозиції щодо перекладу російською та іншими мовами: "Але зараз мене більше хвилює екранізація "Чорного Ворона", збір коштів на неї, думаю, що цей факт - присудження премії - мені допоможе у ставленні інвесторів. І, як ви знаєте, дер­жава виділила чималі гроші на кіно - 130 мільйонів, і я сподіваюся, що шанований твір усе-таки заслуговує на частку того бюджету".

Минулого тижня стало відомо, що Шевченківську премію цього року (9 березня) отримає роман Василя Шкляра "Залишенець" (друга назва - "Чорний Ворон"), присвячений боротьбі повстанців Холодного Яру проти військ Радянської Росії.

Уривок із "Чорного Ворона" читайте тут

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.