Спецпроект

У Львові історики і вчителі обговорять новий підручник з історії

14-15 січня в Українському католицькому університеті відбудеться зустріч українських істориків, організована Асоціацією вчителів "Нова Доба" та Програмою дослідження сучасної України ім. Петра Яцика.

Про це повідомляє відділ інформації та зовнішніх зв'зків УКУ.

Організатори зустрічі планують обговорити два важливі та пов'язані між собою питання - створення нового підручника з історії України та укладання нової історичної політики в державі. 

Особливістю зустрічі є те, що вона об'єднає дві групи істориків - фахових дослідників та вчителів шкіл.

"Експерти проведуть обговорення проекту нового підручника історії України, котрий підготувала Асоціація "Нова Доба" і фінансово підтримала Рада Європи. Цей підручник пропонує поліетнічну версію української історії", - розповів історик, професор УКУ Ярослав Грицак.

Іншою темою зустрічі стане обговорення і укладання нової історичної політики в Україні загалом - "політики, яка на відміну від попередньої, а ще більш теперішньої влади, вела би до примирення суспільства, а не до конфронтації".

"Конфлікт навколо історичної пам'яті унеможливлює компроміс у державі, це також гальмує політичні та економічні реформи. Влада не може володіти монополією на історичну пам'ять. Потрібні громадські ініціативи, які зможуть протистояти такій монополізації і пропонувати розумні альтернативи", - зазначив Ярослав Грицак.

Участь у зустрічі візьмуть близько 30 істориків з усіх регіонів України.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.