Спецпроект

Російський автор спільного підручника: УНР була "під повним патронатом Німеччини"

"По історичній лінії" в минулі роки в Україні було зроблено багато такого, з чим російські академічні історики не могли погодитися.

Про це в інтерв'ю "Газете.ru" заявив академік РАН Алєксандр Чубар'ян - керівник російської робочої групи зі створення спільного українсько-російського посібника для вчителів історії. 

Академік Чубар'ян назвав деякі найгостріші, на його думку, розбіжності між українською і російською історичною наукою, першим з яких є "походження давньоруської держави Київська Русь".

"На думку українських істориків, з 17-го до 19-го року був невеликий період української незалежності, Центральна рада і так далі, - сказав історик. - Але у нас своя точка зору: незалежність була, звичайно, але в короткий період і під повним патронажем Німеччини".

Чубар'ян зазначив, що дискусії "викликають 1930-ті роки, голод, а також український націоналістичний рух в роки війни. Словом, є больові точки".

Інші думки Алєксандра Чубар'яна про історію України й Росії читайте тут

За словами академіка, підручник випускатиметься у вигляді окремих модулів. Орієнтовний план першого з них, присвяченого "повсякденному житті росіян і українців в XIX-XX століттях", планується укласти у квітні.

Академік підкреслив, що видання посібника здійснюється "за підтримки українського міністерства освіти і науки та персонально пана Табачника".

Читайте найближчим часом на ІП інтер'ю з головою української робочої групи зі створення спільного посібника для вчителів історії

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.