Спецпроект

В Таллінні відкриється музей КДБ

В одному з найвідоміших за часів СРСР талліннському готелі "Віру" у четвер відкривають музей КДБ, присвячений роботі радянської спецслужби в цьому готелі.

Музей розташований на 23-му поверсі будівлі - в приміщеннях, де до відновлення незалежності Естонії в 1991 році була встановлена спеціальна апаратура і звідки співробітники КДБ прослуховували розмови в готельних номерах.

Про це з посиланням на адміністрацію готелю, який нині називається Sokos Hotel Viru, повідомив "Інтерфакс".  

Працівники готелю розповіли, що радянська спецслужба свого часу контролювала 60 з 400 номерів готелю. Тут же було встановлено радіозв'язок з Москвою і Фінляндією, звідки в радянські роки прибувало найбільше число зарубіжних туристів.

У музеї повністю відтворені робочі місця працівників КДБ та обладнання для негласного контролю за відвідувачами готелю, серед яких було чимало фарцовщиків, повій.

 

Про музей окупації Латвії читайте в розділі "Екскурсії"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.