Спецпроект

Азаров заново створив Інститут національної пам'яті

Уряд на виконання Указу Президента України Віктора Януковича від 9 грудня 2010 року №1086 утворив Український інститут національної пам'яті як науково-дослідну установу, що перебуває в управлінні Кабінету Міністрів України.

Відповідна постанова прийнята сьогодні на засіданні Уряду, повідомляє офіційний урядовий портал.

Документом визначено основні завдання Українського інституту національної пам'яті. Так, інститут займатиметься науковим та аналітичним забезпеченням формування державної політики з питань національної пам'яті, розробленням у межах своїх повноважень науково обґрунтованих рекомендацій Кабінету Міністрів України у сфері реалізації гуманітарної політики.

Одним з основних завдань Українського інституту національної пам'яті також є виконання державних програм фундаментальних і науково-практичних досліджень проблем національної пам'яті українського народу, її впливу на формування громадського суспільства, української нації.

Портал повідомляє, що УІНП також здійснюватиме наукові та науково-практичні дослідження державотворчих традицій українського народу, його боротьби за свободу та соборність України, вивчатиме трагічні події в історії народів України та участь у заходах з увічнення пам'яті їх жертв, а також братиме участь у науково-просвітницькій роботі, освітянській діяльності, пов'язаній з проблемами національної пам'яті українського народу.

Нагадаємо, що створення нового УІНП було однією з передумов для продовження роботи Музею УНР та ряду інших музеїв країни.

Тим  часом Верховна Рада не підтримала постанову про інститут національної пам'яті.

За опозиційну постанову проголосувало 113 депутатів. Не голосувала Партія регіонів, литвинівці і комуністи.

БЮТ дав 70 голосів, НУНС – 39.

Депутати опозиціонери пропонували, що "Український інститут національної пам’яті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України за погодженням із Верховною Радою".

Депутати також хотіли входити до колегії інституту.

 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.