Спецпроект

Битва за Київ 1943 року: радянські війська на Хрещатику, німецькі - на околиці (ФОТО)

На вихідних у Києві ходили парадом і стріляли німецькі і радянські війська часів Другої світової війни.

Близько тисячі одиниць відновленої техніки часів Великої Вітчизняної війни пройшло парадом по центральній вулиці Києва.

Участь у військовій реконструкції взяли близько 200 членів військово-історичних клубів з України, Росії, Білорусії. Вони колоною пройшли Хрещатиком у відреставрованому обмундируванні і зі зброєю часів війни.

 

Парад відбувся в рамках 7-го фестивалю військово-історичних клубів, що проводяться в українській столиці.

 

У рамках фестивалю також відбулося батально-історичне дійство - реконструкція епізодів боїв зі звільнення Києва в 1943 році, в яких була задіяна бойова техніка, зброя і автентична військова форма часів Другої світової війни.

 

Фестиваль організований об'єднанням "Червона зірка", студією імені Довженка і Музеєм реліквій сім'ї Шереметьевих.

 
 
 

Фото: УНІАН та Українські Новини

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.