Спецпроект

В центрі Києва силоміць захоплюють старовинний будинок

Як повідомили мешканці будинку на Малій Житомирській 12-а, в ці хвилини відбувається спроба силового захоплення старовинної будівлі, йдеться у зверненні громадянської ініціативи "Збережи Старий Київ".

Починаючи з 1996 року, головне управління житлового забезпечення КМДА намагається незаконно виселити мешканців з будинку 12-а по вулиці Мала Житомирська і почати "реконструкцію" будинків 12-а, 12-б та 14-а.

Ці будинки є пам'ятками культурної спадщини (Садиба Мурашка), знаходяться в охоронній зоні ансамблю споруд Софійського собору м. Києва (затвердженій Міністерством культури і туризму України від 23.12.2005 р. №1076) і підлягають виключно реставрації.

Пам'ятку охороняють не міліція, не депутати, а родина киян, яка не бажає виселятися зі своєї квартири в цьому будинку. Вони кинули виклик адміністративно-будівельній мафії, яка готує на них чергову атаку, йдеться у повідомленні ЗСК.

Передісторію конфлікту і контакти активістів можна дізнатися тут.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.