Спецпроект

Львівські комуністи відзначатимуть день більшовицького заколоту в сусідній державі, але дуже тихо

Перший секретар Львівського обкому КПУ Михайло Стула вважає "великою помилкою" і регіоналів, і литвинівців, те, що вони не підтримали проект постанови про встановлення 7 листопада - Дня Жовтневої революції - державним святом в Україні.

«На превеликий жаль ніякі щирі українці не розуміють того, що Україна відбулася 7 листопада 1917 року. Бо до 1917 року поняття України на превеликий жаль не було», - сказав М.Стула, наголосивши, що українські землі буди під Австрією, «під поляками, а по самі Броди була Русская империя».

Відповідаючи на запитання ZAXID.NET про те, чи планують львівські комуністи 7 листопада якісь заходи, М.Стула зауважив: «Обов'язково плануються».

Проте він відмовився конкретизувати, де та які. Він зазначив, що це пов'язано з тим, що цього року 17 вересня під час відзначення річниці входу Червоної армії на території західних областей України та Білорусі 1939 року, у натовп увірвались представники «Свободи», зчинили побоїще, «потрощили апаратуру».

2 листопада лише 29 народних депутатів проголосували за проект закону про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України (щодо святкових і неробочих днів), який передбачає відзначати як державне свято 7 листопада - День Жовтневої революції.

День початку більшовицького заколоту не є державним святом і в самій Росії. 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.