Спецпроект

Француз написав роман про Голодомор - щоб зруйнувати упередження щодо України

Пан Рижка сподівається розтопити загальну французьку байдужість до трагедії Голодомору, а також врівноважити активні московські впливи, які заперечують формулювання геноциду стосовно подій 1933 року.

Роман "Лани людожерів" написаний у жанрі фантастики. Хронологічно він є другою частиною трилогії французького автора Романа Рижки про події в Україні в 1914-1950 роках.

У Парижі вийшов друком роман про український Голодомор. Його автор - журналіст та письменник Роман Рижка - цими днями презентував свій твір читацькій аудиторії та принагідно відповів на запитання Бі-Бі-Сі.

Роман "Лани людожерів" написаний у жанрі фантастики. Хронологічно він є другою частиною трилогії французького автора Романа Рижки про події в Україні в 1914-1950 роках. Перший твір під назвою "Сім потягів імператриці" розповідає про події визвольних змагань та громадянської війни.

Другий, "Лани людожерів", присвячений темі Голодомору 1932-33 років. Третій, завершальний роман трилогії, також вже написано. В ньому йдеться про Другу світову війну та Українську Повстанську Армію.

Французький письменник розповів, що про Голодомор він дізнався від батьків своєї дружини.

Чому я вибрав місцем дії Україну? Бо моя дружина - українка, і її родина суттєво постраждала від Голодомору. Матір мого свекра була єдиною в родині, хто вижив у 1933 році. Вона втратила батьків, двох братів, сестру... Родину було розкуркулено, а сама жінка не загинула лише тому, що працювала гувернанткою в родині радянського міліціонера.

Роман Рижка: Чому я вибрав місцем дії Україну? Бо моя дружина - українка, і її родина суттєво постраждала від Голодомору. Матір мого свекра була єдиною в родині, хто вижив у 1933 році. Вона втратила батьків, двох братів, сестру... Родину було розкуркулено, а сама жінка не загинула лише тому, що працювала гувернанткою в родині радянського міліціонера.

Пан Рижка сподівається, що за допомогою художнього слова можна помалу розтопити загальну французьку байдужість до трагедії Голодомору, а також врівноважити активні московські впливи, які заперечують формулювання геноциду стосовно подій 1933 року.

Роман Рижка: Я переконаний, що література, роман - це добрий і приємний спосіб, який дозволяє знайомити французів з українцями та українською історією. Але, зокрема у Франції, треба бути дуже терплячими. Французи мають забагато упереджень щодо України та Росії. Наприклад, чимало моїх співвітчизників знають Шевченка - футболіста і не знають поета...

У звичайному житті Роман Рижка - журналіст Раймон Клярінар, заступник головного редактора популярного французького тижневика "Кур’єр інтернасьйональ". У щоденній праці йому нерідко випадає працювати з темою Голодомору.

Часопис оприлюднює відповідні переклади з української, але також і з російської преси. За спостереженнями редактора, не всі російські видання відкидають свідомий характер злочину проти українського народу.

Щодо особистої позиції, журналіст та письменник зазначив, що в питанні Голодомору він не сумнівається у факті саме геноциду стосовно українців.

Картинки з графічної новели про Голодомор, яка вийшла друком у Франції, дивіться у розділі "Артефакти"

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.