Спецпроект

Українські підручники з історії цілком коректні - німецький науковець

"Тому думаю, що ваша співпраця з іншими країнами, в тому числі з Росією, може бути цілком успішною. Головне — не поспішати, а домовлятися стосовно всього спектру проблем".

Керівник наукового відділу Інституту імені Георга Екерта, провідний спеціаліст, активіст процесу написання «бі-історичних» посібників і підручників Роберт Майeр вважає коректними у науково-історичному плані українські підручники історії. Про це він заявив в інтерв'ю "Дзеркалу тижня".

"П'ять років тому я детально ознайомився з українськими підручниками історії і, маю сказати, вони мені сподобалися і здалися коректними у науково-історичному плані. Тому думаю, що ваша співпраця з іншими країнами, в тому числі з Росією, може бути цілком успішною. Головне — не поспішати, а домовлятися стосовно всього спектру проблем", — сказав він, коментуючи плани України і Росії зі створення спільного посібника з історії для вчителів.

"Спільні історичні публікації — це останній етап шляху, який повинні пройти разом різні країни. Я не можу назвати конкретний час — з французами ми вели переговори з п'ятдесятих років минулого століття, а перший шкільний підручник з'явився у 2006-му. Але справа не в тому, що процес повинен бути неодмінно багаторічним, а в тому, що країни, які співпрацюють, врешті-решт повинні прийти до якихось загальних цінностей, поглядів, критеріїв", — зазначив Майeр.

За його словами, співпраця Німеччини з Польщею триває вже майже 40 років. "Тільки з Францією вона ще багаторічніша і тісніша. Вже в 2001 році вийшов польсько-німецький посібник для вчителів. Зараз ми дійшли до важливого моменту: буде створена спільна комісія, і в 2013 році вийде підручник з історії, потім ще два", — додав він.

Експерт вважає, що найважливіше в даному питанні — "припинити оперувати категоріями національних держав, національних інтересів":

"Після дуже серйозних переговорів з французами практично не залишилося принципових розбіжностей у трактуваннях нашого історичного минулого. Але за цим стоїть багаторічний процес... У такому разі за два роки можна підготувати методичний матеріал, що буде використовуватися вчителями на додаток до існуючого. Потім можна йти і до спільної книги".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.