Спецпроект

Венеція просить занести гондоли до списку Світової спадщини ЮНЕСКО

Асоціація гондольєрів боїться, що замість справжніх дерев'яних реконструкцій старовинних човнів підприємці випускатимуть дешеві пластикові копії.

Асоціація гондольєрів Венеції вважає, що плани верфі у місті Бріндізі (південь Італії) налагодити випуск пластикових і фібергласових гондол є обурливими - оскільки на виготовлення справжньої копії середньовічної гондоли йдуть місяці важкої праці.

Така "автентична" гондола виготовляється вручну, з восьми порід дерева і коштує біля $30 тисяч, повідомляє "Телеґраф" .

Гондольєри переконали міську владу подати заявку на включення венеційської гондоли у список Світової спадщини ЮНЕСКО - в цей список входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Також влада Венеції хоче висунути у список нематеріальної спадщини ЮНЕСКО свій карнавал. Відповідна кампанія має розпочатися цього тижня.

Сесіль Дюваль, керівник відділу з нематеріальної світової спадщини ЮНЕСКО, сказав, що гондоли мають непогані шанси втрапити у список: "Це частина унікальної спільноти. Занесення її до Світової спадщини не зупинить підприємців від виробництва пластикових гондол, але додасть дерев'яним гондолам знак автентичності".

Україна у Світовій спадщині представлена п'ятьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.