20 листопада в історії

1789 - Нью-Джерсі став першим штатом США, який ратифікував Білль про права

1815 - у Парижі підписано мирний договір між Францією та союзними державами антифранцузької коаліції (Росією, Великою Британією, Пруссією й Австрією).
Франція зобов'язалася виплатити контрибуцію в розмірі 700 мільйонів франків, окрім того, на її території терміном на 3-5 років залишалися окупаційні війська союзників, утримання яких також брала на себе Франція.
Тоді ж у Парижі підписано акт про визнання та гарантії вічного нейтралітету Швейцарії та недоторканності її кордонів

1858 - народився Сельма Лагерлеф, шведська письменниця, нобелівська лауреатка

1881 - народився Іраклій Церетелі, політичний діяч Росії і Грузії, член РСДРП, меншовик.
Саме він на I з'їзді рад промовив: "У Росії немає політичної партії, яка говорила б: дайте в наші руки владу..." (й отримав ленінське: "Є така партія!")
Після розпуску Установчих зборів був одним із лідерів Грузинської Демократичної Республіки

1885 - народився Альберт Кессельрінг, німецький фельдмаршал

1910 - початок Мексиканської революції 1910-17 рр.
Франсіско Мадеро оголосив План Сан-Луїс-Потосі (раніше Мадеро втік з однойменної тюрми), яким закликав до збройної боротьби проти диктатора Порфіріо Діаса. Водночас Мадеро проголосив себе президентом Мексики.
Почався період громадянської війни, що стала однією з найбільш кровопролитних в історії людства (втрати в ній, за різними даними, становлять від 300 тисяч до 2 мільйонів загиблих, при цьому населення країни 1910 р. складало 15 мільйонів)

Франсіско Мадеро з іншими лідерами революціонерів

1917 - вийшов ІІІ Універсал Української Центральної Ради.
Україна проголошена Українською Народною Республікою у складі Росії

1917 - початок бою під Камбре (Франція).
Уперше в історії вирішальну роль у підсумок битви внесли танкові з'єднання, коли 474 британські танки прорвали лінію оборони німців

Британський танк "Марк IV" перетинає траншею

1919 - у Берліні почався установчий конгрес, на якому було проголошено створення Комуністичного інтернаціоналу молоді (КІМ) - молодіжної секції Комінтерну

1922 - у Мосраді Ленін виступив зі своєю останньою публічною промовою

1929 - у Парижі пройшла перша виставка Сальвадора Далі, організована Андре Бретоном

1931 - президія ЦВК СРСР ухвалила рішення про перейменування міста Твер у Калінін.
Указ підписав сам голова ЦВК СРСР Михайло Калінін, який напередодні відсвяткував свій день народження

1915 - народився Ху Яобан, генеральний секретар компартії Китаю в 1980-1987 рр.

1925 - народився Роберт Кеннеді, американський сенатор, молодший брат президента Джона Кеннеді, у 1964 р. - генеральний прокурор при президенті Джонсоні.
У 1968 р. балотувався на пост президента від Демократичної партії. Загинув внаслідок замаху після здобуття перемоги на попередніх виборах у штаті Каліфорнія

1935 - засноване у вересні вище військове звання "маршал Радянського Союзу" присвоєно Блюхеру, Будьонному, Ворошилову, Єгорову і Тухачевському

1939 - німецькій поліції наказано арештовувати і посилати до концтаборів усіх циганів

1943 - під охороною УПА в с. Будераж на Волині почалася Перша конференція поневолених Москвою народів, на якій оформлено політичну організацію - Антибільшовицький блок народів (АБН)

1945 - почався Нюрнберзький процес - суд над військовими злочинцями Третього Рейху

Лава підсудних Нюрнберга

1946 - народився патріарх Кирил (в миру - Володимир Гундяєв), патріарх Московський і всієї Русі (РПЦ)

Кирил (Володимир Гундяєв)

1985 - компанія Microsoft випустила першу версію багатофункціональної програмної оболонки - Windows 1.0

Демонстрація можливостей першої "вінди"

1989 - кількість учасників Оксамитової революції, які вийшли на вулиці Праги, перевищила півмільйона осіб

1990 - у місті Шахти Ростовської області заарештований Андрій Чикатило - найвідоміший радянський серійний убивця.
Міліція затримала його, коли під час повернення з поліклініки маніяк намагався знайомитися з хлопчиками. У поліклініці вбивця робив рентген пальця, який прокусила одна з його жертв

1994 - представники уряду Анголи та організації УНІТА підписали в Лусаці протокол про припинення воєнних дій на всій території країни

1998 - із космодрому "Байконур" запущено перший модуль Міжнародної космічної станції (модуль "Зоря")

2004 - Помаранчева революція: Шевченківський районний суд Києва відхилив подання Київської міської державної адміністрації про обмеження на проведення масових акцій на майдані Незалежності з 21 по 23 листопада

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.