17 листопада в історії

9 - народився Тит Флавій Веспасіан, римський імператор, засновник династії Флавіїв

1663 - укладено т. зв. "Батуринські статті" між гетьманом Іваном Брюховецьким та московським урядом, які дещо обмежували гетьманську владу в Україні на користь московського царя

1708 - після винищення гетьманської столиці, Батурина, у місті Глухів, оточеному російськими військами, новим гетьманом "обох боків Дніпра" обрали 62-річного Івана Скоропадського - нібито замість Івана Мазепи, котрий перейшов на бік шведів,.
Скоропадський теж був прихильником Мазепи, але росіяни не мали інших кандидатур

1755 - народився Людовік XVIII, король Франції, який на вимогу переможців Наполеона встановив у країні конституційну монархію

1758 - рішенням російського Сенату заснована Академія трьох найзнатніших мистецтв - закритий навчальний заклад із відділеннями живопису, скульптури та архітектури

1790 - народився Август Мебіус, німецький математик і астроном

1800 - Конгрес США вперше зібрався у Вашингтоні

1855 - шотландський дослідник Африки Девід Лівінгстон першим із європейців уздрів водоспад на річці Замбезі заввишки 120 м. Відкривач назвав його ім'ям королеви Вікторії

1869 - офіційне відкриття Суецького каналу для судноплавства

Перше судно проходить через Суецький канал.

1880 - перші три британські жінки отримали ступінь бакалавра мистецтва в Лондонському університеті

1913 - через Панамський канал пройшло перше судно

1917 - Марія Діккін заснувала в Лондоні перший притулок для хворих і скалічених тварин

1921 - у селі Малі Міньки поблизу смт Базар на Житомирщині в ході ІІ Зимового походу в бою з радянськими військами (9-та Кримська кавалерійська дивізія, командир Григорій Котовський) зазнала поразки Волинська група Армії УНР під командуванням генерала-хорунжого Юрія Тютюника.

За кілька днів 359 українських вояків, які відмовилися перейти на бік більшовиків, будуть розстріляні

Село Базар Народицького р-ну Житомирської обл. Меморіальний комплекс на честь полеглих українських вояків.


1939 - після студентських демонстрацій протесту нацисти закрили в Празі всі університети, дев'ятьох осіб стратили без суду і слідства, а близько 2000 студентів і викладачів відправили в концтабори.

Такою була відповідь окупантів на антинацистську демонстрацію, що відбулася у Празі в жовтні (тоді один із її учасників був убитий агентами таємної поліції, а студент-медик Ян Оплетал отримав смертельні поранення й був похований 15 листопада).
У 1941 р. Міжнародна студентська рада в Лондоні ухвалила рішення вважати 17 листопада Міжнародним днем студента у пам'ять про ті празькі події

1969 - у Гельсінкі почалися радянсько-американські переговори щодо обмеження стратегічних озброєнь

1973 - військова хунта Греції придушила повстання студентів Політехнічного університету в Афінах, що тривало з 14 листопада.

Студенти забарикадувалися у виші й транслювали на місто відозви про боротьбу проти диктатури. Політех штурмували танками. За офіційними даними, ніхто не був убитий, лише кілька людей поранені. за неофіційними - 24 жертви і сотні поранених.
Після цього по всій країні на тиждень запровадили воєнний стан, комендантську голину, розпустили 28 студентських організацій

Мітинг і штурм Афінського політеху, знятий бельгійським журналістом (прорив танком брами - на 2:15).

1988 - Беназір Бхутто обрана прем'єр-міністром Пакистану. Вона стала першою жінкою - лідером мусульманської держави

1988 - у Баку на площі Леніна (нині площа Свободи) почалися перші безстрокові масові мітинги протесту проти політики Москви відносно нагірнокарабахського конфлікту. Прозвучали заклики до виходу Азербайджану зі складу СРСР

1989 - поліція розігнала студентську демонстрацію в Празі, приурочену до 50-річчя протестів проти гітлерівської окупації 1939 р.
Із цього фактично почалася "оксамитова революція", що повалила комуністичну владу в Чехословаччині

1990 - у Києві в готелі "Україна" (нині "Прем'єр-палас") правоохоронці зі скандалом арештували Степана Хмару - народного депутата з опозиційної Народної ради.
Члена парламенту, вже позбавленого депутатської недоторканності, звинуватили в побитті 7 листопада полковника міліції, провокатора Григор'єва

1993 - судді з 11 країн зібралися на перше засідання Міжнародного трибуналу у справах колишньої Югославії. Воно стало першим зібранням подібного роду з часів судових процесів у Нюрнберзі та Токіо після ІІ Світової війни

1997 - бойовики єгипетського угруповання ісламістів "Аль-Гамаа аль-Ісламія" вбили 58 іноземних туристів та чотирьох єгиптян, які оглядали храм цариці Хатшепсут у Луксорі

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.