2 вересня в історії

490 до н. е. - день народження марафону.
Після перемоги афінян над армією перського царя Дарія I Великого біля Марафона до Афін із доброю новиною спрямували воїна Фітіпіда. Він пробіг 42 км і на головній площі Афін, вигукнувши: "Радійте, ми перемогли!", помер.
На його честь на відновленій Олімпіаді в Афінах 1896 р. відбувся забіг між Марафоном і Афінами. Відтоді марафон став обов'язковою частиною олімпійської програми

44 до н. е. - римський політик і оратор Марк Туллій Цицерон виголосив першу зі своїх 14 політичних промов, спрямованих проти Марка Антонія, наступника Гая Юлія Цезаря.
Прихильника відновлення республіки, Цицерона занесли у списки людей, що підлягали знищенню, і наступного року він був убитий за наказом Марка Антонія

31 до н.е. - битва біля мису Акціум (Іонічне море, Північно-Західна Греція) - остання велика морська битва античності між флотами Стародавнього Риму на заключному етапі періоду громадянських війн, із використанням сухопутних легіонів на берегах Амбракійської затоки.
Сторони битви - війська Октавіана Августа та Марка Антонія й Клеопатри VII. Результат - повна поразка Антонія й Клеопатри, які покинули свої війська посеред битви

911 - підписано мирний договір між Візантією і київським князем Олегом

1192 - завершення ІІІ Хрестового походу.
Цього дня англійський король Річард I Лев'яче Серце уклав у Яффі мирну угоду з султаном Саладдіном

1666 - у пекарнях Томаса Фаррінера в провулку Пуддінг почалася велика лондонська пожежа, яка тривала чотири дні до 5 вересня.
Згоріло 13200 будинків, 87 церков (навіть собор святого Павла), більша частина урядових будівель. Вважається, що вогонь зруйнував 70 тисяч із 80 тисяч лондонських будинків.
Кількість жертв невідома

1789 - засновано міністерство фінансів США

1794 - з ініціативи французького емігранта герцога Армана Еммануеля дю Плессі де Рішельє на узбережжі Чорного моря почалося будівництво майбутнього міста Одеси

1811 - народився Іван Вагилевич, український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч.
Був одним із зачинателів нової української літератури в Галичині; разом із Маркіяном Шашкевичем та Яковом Головацьким організував "Руську трійцю".
Сьогодні - 200 років від його народження

Іван Вагилевич

1817 - народився Ян (Йоган) Зег, польський винахідник - піонер промислової нафтопереробки в Україні (на Галичині) та у світі.
Працюючи у львівській аптеці "Під зіркою", яка на той час була найбільшою в Галичині, Зег Зег здійснив дистиляцію та очищення нафтової ропи на окремі фракції, використавши концентровану сірчану кислоту та содовий розчин; відтак отримав патент на очищення нафти хімічним шляхом

1831 - вийшла друком перша частина "Вечорів на хуторі біля Диканьки" Миколи Гоголя

1834 - американський зброяр Семюел Кольт запатентував револьвер

1870 - після поразки прусським військам у битві біля Седана французький імператор Наполеон III зрікся престолу.
Франція знову стала республікою

1878 - у Петербурзі відкрилися Вищі Бестужевські курси - перший у Росії жіночий університет

1889 - відкрито морський порт у Маріуполі

1891 - народився Павло Филипович, український поет і літературознавець.
Один із засновників українського літературознавства.
Репресований, страчений на Соловках.
Сьогодні - 120 років від його народження

1908 - народився Валентин Глушко, український радянський вчений у галузі ракетно-космічної техніки, основоположник вітчизняного рідинного ракетного двигунобудування.
Генеральний конструктор багаторазового ракетно-космічного комплексу "Енергія-Буран". Також під його керівництвом була створена орбітальна станція "Мир".
Уродженець Одеси

1913 - у Києві урочисто відкрилася І Всеросійська спортивна олімпіада, для якої в місті було збудовано перший і єдиний у дожовтневій Росії олімпійський стадіон.
У змаганнях брали участь 639 осіб (зокрема й жінки) із 15 спортивних організацій та військових частин дев'яти міст.
До програми змагань входили легка та важка атлетика, боротьба, гімнастика, плавання, сучасне п'ятиборство, стрільба, фехтування, вело- та мотоспорт

1916 - найбільш кривава фаза боїв українських січових стрільців із російськими військами за гору Лисоню під Бережанами (2-4 вересня УСС втратили вбитими 81 чол., 293 поранено, 289 потрапили у полон)
Загалом у ході серпневих та вересневих боїв за Лисоню полк УСС втратив понад 1 тис. бійців убитими, пораненими й полоненими, внаслідок чого він фактично припинив своє існування як бойова одиниця

1926 - народився Євген Леонов, радянський і російський актор театру й кіно.
Сьогодні - 85 років від його народження

1941 - у місті Полонне Хмельницької обл. розстріляно понад 2000 євреїв

1942 - до складу Рейхскомісаріату "Україна" внаслідок просування німецьких військ на схід приєднано частини Полтавської й Запорізької областей

1943 - радянські війська зайняли міста Суми, Кролевець, Ямпіль, Білопілля та Кролевець Сумської області, Комунарськ, Лисичанськ, Слов'яносербськ Ворошиловградської області, Чистякове Сталінської області

1944 - Фінляндія розірвала дипломатичні стосунки з Німеччиною і висунула вимогу до 15 вересня вивести зі своєї території всі німецькі війська

1945 - у гавані Токіо на борту лінкора "Міссурі" підписано Акт про капітуляцію Японії у ІІ Світовій війні.
Свої підписи поставили представники США, Китаю, Великої Британії, СРСР, Австралії, Канади, Франції, Нідерландів і Нової Зеландії

Від Радянського Союзу капітуляцію приймає українець, генерал-лейтенант Кузьма Дерев'янко, уродженець с. Косенівка на Уманщині (в 2007 р. президент Ющенко присвоїв йому звання Герой України посмертно)

1945 - загін УПА "Залізняка" спробував перейти радянсько-польський кордон, але був зупинений вогнем прикордонних частин Рава-Руського району. Після радіоповідомлення прикордонники також виставили заслони в Мачерівському і Яворівському районах. У результаті переслідування загін втратив 58 бійців убитими і 4 - пораненими, у т. ч. вбито "Залізняка". Втрати радянської сторони становили 3 вбитими й 4 пораненими

1945 - у Ханої комуністи на чолі з Хо Ши Міном проголосили незалежність В'єтнаму від Франції й утворення Демократичної Республіки В'єтнам

1946 - в Індії партія "Індійський національний конгрес" сформувала тимчасовий уряд. Джавахарлал Неру став віце-президентом

1947 - у Ріо-деЖанейро підписано Міжамериканський договір про оборону Західної півкулі ("пакт Ріо")

1949 - Югославія розірвала морський і повітряний договори з СРСР

1958 - уперше вийшло в ефір телебачення Китаю

1959 - компанія "Соні" почала випуск транзисторних радіоприймачів

1965 - радянський - український - футбольний клуб дебютував у єврокубках.
У Північній Ірландії в місті Колрейн за присутності 12 тисяч глядачів на муніципальному стадіон київське "Динамо" перемогло місцеву однойменну команду - 6:1. М'ячі забивали: Біба і Серебряников - по два, Базилевич, Хмельницький

1969 - помер Хо Ши Мін, перший президент ДР В'єтнам, керівник соціалістичної революції у В'єтнамі, філософ-марксист.
В'єтнамського лідера забальзамували радянські фахівці, хоча в заповіті сам Хо просив себе кремувати, помістити прах в три керамічні урни і захоронити в кожній частині країни. Натомість президента поховали в мавзолеї на ханойській площі Бадін

1971 - Об'єднана Арабська Республіка повернула собі історичну назву Єгипет

1990 - у багатьох містах і селищах Української РСР відбулися мітинги проти підписання Союзного договору.
Маніфестація у Львові зібрала близько 100 тисяч осіб.
У Києві біля Республіканського стадіону мітингували близько 20 тисяч людей, в ухваленій резолюції засудили спробу підписати новий Союзний договір. Також прийнято рішення про акції громадянської непокори, до яких вдадуться демократичні сили Україні: загальноукраїнського попереджувального страйку, наміченого на 27 вересня і загальноукраїнського мітингу - на 30 вересня

1990 - у Сімферополі на площі Леніна кримські татари розбили наметове містечко, вимагаючи виділити їм земельні ділянки.
Члени Демократичної партії Росії провели пікет під гаслом "Спасіння Криму - у возз'єднанні з Росією"

1990 - повідомлення про встановлення пам'ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 рр. у місті Лисичанськ Луганської області

1990 - у Тирасполі на з'їзді депутатів усіх рівнів Придністров'я проголосили Придністровську Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку у складі СРСР (незалежну від Молдови)

1991 - Нагірно-Карабахська республіка оголосила повну незалежність від Азербайджану

1991 - США визнали незалежність Латвії, Литви та Естонії

1991 - Придністров'я оголосило повну незалежність від Молдови

1991 - відкриття V позачергового з'їзду народних депутатів СРСР (тривав до 6 вересня).
Його рішення практично припинили існування союзного парламенту. Було встановлено певний "перехідний період" для формування нової системи державних відносин.
З'їзд фактично благословив розпад СРСР, оголосивши про визнання незалежності прибалтійських республік - Латвії, Литви та Естонії

1991 - міністр закордонних справ України Анатолій Зленко передав генеральним консулам іноземних держав у Києві та іноземним дипломатам звернення голови Верховної Ради України Леонід Кравчука до керівників держав і урядів відповідних країн. У листі-зверненні зазначалося, що після ухвалення українським парламентом Акта про незалежність на території держави мають чинність тільки Конституція і закони України; проголошувалися основні принципи зовнішньої та внутрішньої політики; декларувалася неподільність і недоторканність території України та відсутність територіальних претензій до сусідів: наголошувалося, що Україна готова дотримуватись міжнародних зобов'язань, робити все для зміцнення миру, безпеки, реалізації цілей і принципів ООН, розвитку міжнародного співробітництва

1993 - віце-президент США Альберт Гор і глава уряду Росії Віктор Черномирдін проголосили проект будівництва орбітальної МКС - Міжнародної космічної станції

1996 - в Україні в обіг впроваджена нова валюта - гривня.
Грошова реформа тривала з 2 по 16 вересня. Обмін відбувався у співвідношенні 1 гривня за 100 000 купоно-карбованців. Одночасно відбулося зменшення у тій самій пропорції всіх цінових показників та грошової маси

Купюра 1 гривня 1992 року випуску

1996 - президент Леонід Кучма видав указ "Про Комітет із Державних премій України імені Тараса Шевченка", вивівши його з підпорядкування Кабміну й підпорядкувавши президенту

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.