22 червня в історії

860 - після невдалої атаки київських князів Аскольда й Діра на Царгород імператор Візантії Михайло III уклав із ними договір про "мир і любов", заплативши великий викуп

1633 - у домініканському монастирі святої Мінерви в Римі Галілео Галілей навколішки зрікся свого світогляду, заснованого на теорії Коперника.
Це відбулося на тому самому місці, де Джордано Бруно вислухав смертний вирок

1668 - російські царські війська почали семирічну облогу Соловецького монастиря, який відмовився приймати церковну реформу

1671 - Туреччина оголосила війну Польщі

1675 - англійський король Карл II заснував обсерваторію в Гринвічі.
Меридіан, що проходить через обсерваторію, англійські моряки прийняли за точку відліку

1805 - народився Джузеппе Мадзіні, італійський лікар, письменник, революціонер, борець за об'єднання Італії

1815 - друге зречення Наполеона престолу

1826 - у Росії прийнято "чавунний статут", що посилив цензуру

1844 - народився Петро I Карагеоргійович, перший король королівства сербів, хорватів і словенців (1903-1921)

1853 - у Лондоні почала працювати "Вільна російська друкарня", заснована Олександром Герценом

1857 - вихід у Лондоні першої російської опозиційної газети "Колокол", видавцями якої були Олександр Герцен і Микола Огарьов

1876 - ухвалення конституції Іспанії

1887 - народився Густав Герц, німецький фізик, який виміряв енергію кванта.
Нобелівський лауреат 1925 р. Небіж Генріха Герца

1889 - Німеччина першою в Європі запровадила пенсії по старості

1898 - народився Еріх Марія Ремарк, німецький письменник

Еріх Марія Ремарк

1904 - наскочивши на скелю Роколл у Північній Атлантиці, затонув британський пароплав "Нордж", що йшов із Копенгагена у Нью-Йорк; загинуло 654 людей

1906 - народився Біллі Уайлдер, американський кінорежисер, володар чотирьох "Оскарів" ("У джазі лише дівчата")

1907 - народилася Марта-Марія Бандера, український педагог, громадсько-політична діячка. Сестра Степана Бандери.
Керувала Долинським районним проводом жіночої мережі ОУН.
У травні 1941 р. разом із батьком і сестрою Оксаною її заарештували органи НКГБ у с. Тростянець Долинського району. Із заслання в Красноярському краї звільнена 4 березня 1960 р., але дозволу на повернення в Україну не отримала

1910 - у Німеччині відкрили першу в Європі повітряну пасажирську лінію Фрідріхсхафен-Дюссельдорф, по якій курсував дирижабль "Німеччина"

1915 - австро-німецькі війська зайняли Львів

1916 - німецькі війська у Флері (Франція) вперше застосували новий отруйний газ фосген

1918 - добровольча армія Антона Денікіна почала другий кубанський похід задля визволення Кубані від більшовиків

1919 - після ультиматуму, висунутого Антантою, Веймарська асамблея Німеччини проголосувала за підписання кабального для німців мирного договору

1930 - народився Зденек Млинарж, чеський політик, лідер Празької весни, засновник дисидентської групи "Хартія-77"

1931 - народився Геннадій Удовенко, український дипломат і політик.
Колишній представник УРСР при ООН, міністр закордонних справ України у 1994-1998 рр., кандидат у президенти України 1999 р. Голова Народного руху у 1999-2003 рр., народний депутат України ІІІ-V скликань від НРУ й "Нашої України".
Сьогодні - його 80-річний ювілей

Геннадій Удовенко

1933 - секретар ЦК КП(б)У Павло Постишев оголосив про масові арешти серед буржуазної інтелігенції України

1940 - у Комп'єні Франція підписала капітуляцію перед Німеччиною (у тому самому вагоні, в якому 1918 р. підписувала капітуляцію Німеччина)

1941 - напад Третього Рейху на Радянський Союз.
О 4:00 імперський міністр закордонних справ Німеччини Ріббентроп вручив радянському послу в Берліні Деканозову ноту про оголошення війни і три додатки до неї: "Доповідь міністра внутрішніх справ Німеччини, рейхсфюрера СС і шефа німецької поліції Німецькому уряду про диверсійну роботу СРСР, спрямовану проти Німеччини і націонал-соціалізму", "Доповідь міністерства закордонних справ Німеччини про пропаганду і політичну агітацію радянського уряду", "Доповідь Верховного командування німецької армії Німецькому уряду про зосередження радянських військ проти Німеччини".
Рано вранці після артилерійської та авіаційної підготовки німецькі війська перейшли кордон СРСР.
Після того о 5:30 ранку посол Німеччини в СРСР Шуленбург вручив відповідний пакет документів наркому закордонних справ СРСР Молотову.

Цього ж дня війну СРСР оголосили Італія й Румунія

1941 - почалися виступи партизанських груп ОУН(Б) на півночі Львівської області, в районі Сокаля, Поздимира, Радехова.
Загін членів ОУН у складі 200 бійців-підпільників захопив містечко Лопатин, у якому оборонялося 30 бійців внутрішніх військ НКВС та 50 міліціонерів, і утримував його близько доби. Повстанці перерізали лінії телефонного зв'язку, нападали на прикордонні застави, виявляли та знищували прикордонні десанти

1941 - у тюрмах Західної України енкаведисти почали розстріли в'язнів - переважно діячів ОУН, інтелігенції та національно свідомих громадян.
Цього дня в чотирьох тюрмах Львова було розстріляно 108 осіб

1948 - СРСР провів у Східній Німеччині грошову реформу

1948 - за наказом першого прем'єр-міністра Ізраїлю Давида Бен-Гуріона розстріляли корабель "Альталена", який доставив зброю і добровольців для політичних супротивників Бен Гуріона - "Ецеля" (єврейської воєнно-національної організації)

1960 - офіційний розрив відносин між Радянським Союзом і Китаєм.
Приводом до цього став обмін образами між лідерами двох держав: Хрущов назвав Мао Цзедуна сталіністом, а той Хрущова - ревізіоністом

1973 - до ООН прийнято Східну й Західну Німеччину, НДР і ФРН

1981 - Марк Девід Чепмен визнав себе винним в убивстві Джона Леннона

1983 - у НХЛ запровадили овертайм (додаткові п'ять хвилин гри до першої закинутої шайби в разі нічиєї в основний час)

1986 - у чвертьфіналі чемпіонату світу з футболу в Мексиці аргентинці обіграли збірну Англії з рахунком 2:1. Форвард команди Аргентини Дієго Марадона забив переможний гол рукою (пізніше він назве її "рукою Бога").
Значення матчу підсилювалося недавньою війною двох країн за Фолклендські (Мальвінські) острови.
Сьогодні - 25-річчя тієї події



1989 - після безладів у Казахстані першим секретарем ЦК Компартії КазРСР призначений Нурсултан Назарбаєв, майбутній президент

1994 - президент України Леонід Кравчук видав розпорядження "Про повернення релігійним організаціям культового майна" з вимогою до місцевих органів влади забезпечити до 1 грудня 1997 р. передачу в безоплатне користування або повернення у власність релігійних організацій культових будівель та майна, які перебувають у державній власності та використовуються не за призначенням

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.