2 квітня в історії

742 - народився Карл I Великий, король франків і лангобардів, герцог Баварії, римський імператор.

Карл I Великий (уявний портрет)


За ім'ям Карла династія отримала назву Каролінгів. Прізвисько "Великий" Карл отримав ще за життя, оскільки в результаті численних завойовницьких походів створив величезну імперію, що охоплювала майже всю територію Західної Європи. Політика Карла заохочувала християнізацію народів, що населяли його імперію, сприяла освіті й розвитку культури. Але незабаром після його смерті імперія розпалася

1613 - селянин Іван Сусанін біля села Домніна, що під Костромою, завів польсько-литовський загін у лісові хащі, відправивши перед тим свого брата Богдана Сабініна до царя Михайла Федоровича з порадою сховатися в Іпатьївському монастирі. Цар Михайло тоді жив у Домніні - своїй вотчині, а поляки мали на меті його вбити, аби звести на престол свого ставленика.
Такий зміст переказів про "подвиг Сусаніна", хоча він погано підтверджений в історичних джерелах (дата приблизна)

1725 - народився Джакомо Казанова, італійський авантюрист, "маг", мандрівник, письменник і мемуарист

1790 - після 12 років ув'язнення й року, проведеного в божевільні, маркіза де Сада випустили на свободу.
Через 11 років його знову заарештують і помістять в ту ж божевільню, яка стане його притулком до кінця життя

1792 - установлення монетних номіналів грошової системи США (10-, 5- і 2,5-доларових золотих орлів, срібного долара, півдолара, 25-, 10- і 5-центовых монет)

1794 - на виконання розпорядження Конвенту у Франції сформовано першу військову частину повітряних куль та першу у світі авіакомпанію "Aerostiers" (розпущена в 1799 р.)

1801 - розгром англійським флотом під керівництвом адмірала Нельсона флоту Союзу північних морських держав у бухті Копенгагена

1805 - народився Ганс Хрістіан Андерсен, данський письменник, поет і казкар

Ганс Хрістіан Андерсен

1810 - одруження Наполеона I з ерц-герцогинею Марією Луїзою, дочкою австрійського імператора Франца I

1840 - народився Еміль Золя, французький письменник

1860 - перший парламент об'єднаної Італії зібрався в Турині

1875 - народився Уолтер Крайслер, американський промисловець, засновник корпорації

1879 - замах на російського імператора Олександра ІІ. Терорист Олександр Соловйов п'ять разів вистрілив у царя з револьвера, але промахнувся

1905 - народився Серж Лифар, французький танцівник, хореограф і балетмейстер українського походження

Серж Лифар

1906 - вибори в І Державну думу Російської імперії

1912 - найбільший у світі лайнер "Титанік" вийшов у море для ходових випробувань; вони пройшли успішно

1914 - народився Алек Гіннесс, англійський актор

1917 - перша жінка - Джаннетт Ренкін - обрана до Конгресу США. Вона зайняла там місце представниці Монтани

1917 - скасування Тимчасовим урядом релігійних обмежень та риси осідлості в Росії

1926 - народився Джек Бребем, австралійський автогонщик і конструктор, триразовий чемпіон "Формули-1", сер.
Єдиний із гонщиків "Формули-1" перемагав з автомобілем власної конструкції

1927 - народився Ференц Пушкаш, знаменитий угорський та іспанський футболіст

1978 - на телеканалі CBS почався показ знаменитого серіалу "Даллас" (триватиме 13 років)

1982 - початок Фолклендської війни: аргентинський десант висадився на спірних Фолклендських (Мальвінських) островах і змусив капітулювати невеликий гарнізон британських морських піхотинців.
Після цього в Південну Атлантику негайно було відправлено велике британське військово-морське з'єднання з метою повернення островів

1989 - центральний комітет Палестинської національної ради обрав Ясіра Арафата президентом самопроголошеної держави Палестина

1994 - президент України Леонід Кравчук скасував розпорядження президента Республіки Крим Юрія Мєшкова від 15 березня про направлення призовників - громадян РК - тільки до військових частин, дислокованих на півострові

1996 - Борис Єльцин і Олександр Лукашенко підписали договір про створення Співтовариства суверенних республік Росії й Білорусі

1997 - Борис Єльцин і Олександр Лукашенко підписали договір про створення Союзної держави (Союзу Білорусі й Росії)

1997 - у Житомирській області відбулося урочисте відкриття Малинської фабрики банкнотного паперу

2005 - на 85-му році життя помер Папа Римський Іван Павло ІІ, поляк за походженням

2007 - президент Віктор Ющенко видав указ про розпуск Верховної Ради та призначення дострокових виборів.
Після судових розбирань вибори відбулися 30 вересня (опозиціонери для цього мусили скласи повноваження, аби у Раді було менше 2/3 депутатів) і принесли "помаранчеву" коаліцію

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.