30 березня в історії

1432 - народився Мехемед II Фатіх (Завойовник), турецький султан (1451-1482).
Найбільший полководець свого часу, який поклав кінець існуванню Візантійської імперії й перетворив на турецькі провінції Сербію, Морею, Трапезундську імперію, Боснію, території в Малій Азії, Албанію; приєднав як васальне володіння Кримське ханство

1613 - костромський селянин Іван Сусанін завів загін польських і литовських загарбників у болотистий ліс, де був замучений за відмову вказати правильний шлях (одна з орієнтовних дат)

1746 - народився Франсіско Хосе де Гойя, іспанський живописець, гравер і рисувальник

1775 - британський парламент ухвалив закон, який заборонив Північноамериканським колоніям торгувати з кимось іншим, крім Британії

1776 - народився Василь Тропінін, російський художник-портретист, представник класицизму; до 1823 р. - кріпак

1814 - союзні війська антинаполеонівської коаліції (Росії, Англії, Пруссії та ін.) вступили в Париж. Капітуляція Франції

1842 - американський доктор Кроуфорд Лонг із м. Джефферсон (штат Джорджія) уперше застосував ефір як анестезуючий засіб під час операції

1843 - народився Костянтин Станюкович, російський письменник-мариніст - "Айвазовський слова"

1844 - народився Поль Верлен, французький поет, один з основоположників символізму та декадансу.
"Інтимний друг" Арюра Рембо

1850 - англійський пасажирський пароплав "Роял Аделаїда" зазнав катастрофи на мілини біля Маргіта, загинуло близько 400 осіб

1856 - за підсумками Кримської війни підписано Паризький мирний договір, що передбачав повернення Росією Туреччині фортеці Карс в обмін на Севастополь та інші міста, зайняті союзниками Туреччини, й оголошення Чорного моря нейтральним із забороною росіянам і туркам мати свій флот (крім 10 сторожових кораблів)

1867 - у Вашингтоні підписано російсько-американський договір: США придбали в Росії Аляску з Алеутськими островами за 7 млн. 200 тис. дол.

1870 -15-та поправка до Конституції США, що заборонила дискримінацію за расовою ознакою при наданні виборчих прав

1853 - народився Вінсент Ван Гог, голландський художник-постімпресіоніст

Автопортрет із відрізаним вухом

1881 - народився Микола Капустянський, український військовий і політичний діяч, генерал-хорунжий Армії УНР.
Один із керівників Організації українських націоналістів (мельниківців)

1894 - народився Сергій Ільюшин, радянський авіаконструктор. Генерал-полковник-інженер, академік АН СРСР

1901 - народився Олексій Федоров, український радянський військовий, партійний і державний діяч. Генерал-майор, двічі Герой Радянського Союзу.
У роки війни - командир Чернігівсько-волинського партизанського з'єднання, перший секретар Чернігівського і Волинського підпільних обкомів КПРС

1905 - повстання греків на Криті проти турецького панування

1917 - визнання Тимчасовим урядом Росії права Польщі на незалежність

1918 - до міністерства внутрішніх справ генеральним писарством Ради народних міністрів передано дані про територіальні межі Української Народної Республіки.
До складу УНР включали: Київську, Волинську, Холмську, Подільську, Катеринославську, Полтавську, Чернігівську і Харківську губернії, а також Мелітопольський, Дніпровський і Бердянській повіти Таврії, Путилівський, Новооскольський і Грайворонський Курщини та Богучарський, Бирючинський і Острогожський Воронезької губерній.
Означені території вважалися належними до УНР згідно з даними 3-го Універсалу, закону від 14 листопада 1917 р. про вибори до Українських Установчих зборів і мирного договору з Центральними державами у Бресті. Рада народних міністрів 13 березня 1918 р. ухвалила прийняти під охорону УНР також державне майно і громадян Гомельського повіту.
Остаточно кордони Української Народної Республіки мали бути окреслені в майбутньому українсько-російському договорі

1919 - головою ВЦВК Росії обраний Михайло Калінін

1922 - у Києві створено театр-студію "Березіль" (нині Харківський український драмтеатр)

1923 - у Харкові організовано інформаційне бюро місії Фрітьофа Нансена, яке надсилало повідомлення до західноєвропейських країн про політичне становище в УСРР

1934 - радянська газета "Правда" вперше вжила фразу "ТАРС уповноважений заявити..."

1941 - німецький корпус "Afrika" під командуванням генерала Ервіна Роммеля провів у Лівії першу атаку на англійські позиції

1944 - радянські війська взяли Чернівці, Тлумач, Тисменицю, Надвірну, Делятин, Снятин, Сторожинець, Любашівку, Веселинове та ін.

1945 - радянські війська зайняли німецьке місто, порт і фортецю Гданськ (Данціг) на Балтійському морі. Над містом піднято польський прапор.
В Угорщині взято Залаегерсег та ін.

1946 - церемонія вручення "Оскарів" вперше транслювалася по радіо

1946 - військова поліція союзних військ арештувала у Франкфурті близько тисячі нацистів, котрі намагалися відновити діяльність нацистської партії

1948 - керівник Радянського Союзу Йосип Сталін розпорядився блокувати всі дороги й залізниці, що сполучали Берлін із Західною Німеччиною

1970 - на екрани СРСР вийшов фільм Володимира Мотиля "Біле сонце пустелі", який згодом став культовим

1972 - Велика Британія запровадила пряме правління у Північній Ірландії

1973 - у США помер Дмитро Донцов, український літературний критик, публіцист, політичний діяч, засновник теорії інтегрального націоналізму

1976 - офіційний початок музичного панк-руху: перший концерт групи "Секс пістолз" в одному з лондонських клубів

1981 - у СРСР вперше запроваджено літній час

1987 - картину Вінсента ван Гога "Соняшники" продано на лондонському аукціоні "Крістіз" за рекордну суму - 39,85 млн. доларів. У 1987 р. її було продано вже за 40,3 млн.

1991 - на об'єднаному з'їзді студентських організацій України, в якому брало участь понад 200 делегатів, активістів філій Української студентської спілки (УСС) та Студентського братства із 20 областей, прийнято рішення ліквідувати УСС і створити Союз українських студентів (СУС).
Головою СУСу обрано студента Київського державного університету Володимира Чемериса.
Згодом УСС - головна рушійна сила голодування 1990 р. - продовжила існування.
Сьогодні - 20-річний ювілей СУСу

1991 - до Львова прибув глава УГКЦ кардинал Мирослав-Іван Любачівський.
У соборі Святого Юра Верховний архієпископ УГКЦ відправив літургію. Відбулася зустріч глави УГКЦ з представниками обласної та міської рад народних депутатів, а також прес-конференція для радянських і зарубіжних журналістів

1992 - фільм "Мовчання ягнят" Джонатана Деммі здобув п'ять призів "Оскар"

2000 - у Києві відкрито станцію метрополітену "Дорогожичі"

2002 - померла Єлизавета Анджела Маргарита Боуз-Лайон, королева-мати, мати нинішньої королеви Великої Британії Єлизавети II

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.