Спалили найстарший бароковий палац Лівобережжя

Вчора пожежа знищила перлину. Як свідчать пожежні Валківського районного підрозділу МЧС, вони прибули для гасіння пожежі у Старий Мерчик о 22:00 15 квітня. Пожежа почалася через підпал. Чи був у цьому злий намір, чи необережність – сказати складно. Палац палав майже добу.

Територія Слобідської України зберегла не так і багато палацево-паркових ансамблів. До 1917 року тут знаходилося більше 1500 садиб, з яких вціліло не більше сотні. Вчора, 16 квітня 2018 року Україна втратила пам’ятку архітектури національного значення – палац Шидловських у Старому Мерчику.

Ця унікальна садиба привертала увагу мистецтвознавців і перед революційними збуреннями 1917-го року. Її вважали єдиною в регіоні збудованою в стилі французького класицизму, або як його тоді називали "Луї XVI".

Палац у Старому Мерчику. Фото Георгія Лукомського, 1914 рік 

Палац, служби і парковий ансамбль збудував Слобідсько-Український віце-губернатор, дійсний статський радник Григорій Шидловський.

Історики архітектури намагались знайти автора цього унікального для України архітектурного ансамблю. Одним він нагадував творіння Мерліні, іншим – школи Баженова. Але ніхто так і не довів достовірного авторства.

Північний фасад

 

У другій половині ХІХ століття садибою володів інженер Євген Духовський. У радянські часи у колишній садибі розташовувався Харківський ветеринарний технікум.

У 1990-ті технікум закрили. Палац почав руйнуватися. Садово-парковий ансамбль занепав.

 Інтер'єр однієї з кімнат палацу

Між тим палац у Старому Мерчику міг би слугувати для харківців чудовим місцем відпочинку. Він знаходиться лише на відстані, яку автомобіль долає за півгодини, а електричка – за годину.

У палаці можна було організувати картинну галерею, музей, концертний зал. У службових прибудовах – готель і ресторан. Парк міг прийняти для відпочинку сотні відвідувачів. Але господаря для цього скарбу не знайшлося.

Палац у 2004 році. Фото Андрія Парамонова

 

Спроба законсервувати об’єкт у 2007 році провалилася. Грошей не вистачило навіть на те, щоб повністю накрити палац новим дахом. Активісти дванадцять років – з 2006 року – намагалися докричатися до влади. Але палац це не врятувало.

Символічна виставка "Похорон Старого Мерчика" не пробудила інтерес ані у громадськості, ані у чиновників.

І ось вчора пожежа знищила перлину.

Як свідчать пожежні Валківського районного підрозділу МЧС, вони прибули для гасіння пожежі у Старий Мерчик о 22:00 15 квітня.

Фото: sq.com.ua

 

За іншими джерелами, перші розрахунки пожежних з’явилися тільки о 5:00 16 квітня.

Пожежа почалася через підпал. Чи був у цьому злий намір, чи необережність – сказати складно.

Пожежа почалася у правому крилі палацу, на другому поверсі, де не було частини даху. Частина балок прогоріла і обвалилася тут швидше. Вогонь поширився у інші частини будівлі. До обідньої пори 16 квітня обвалився дах у центральній частині палацу, а о 16:00 – і лівого крила.

Згоріло все, що могло згоріти. Фото Андрія Парамонова, 16 квітня 2018 року

  

На 18:30 у центральній частині і лівому крилі догорали перекриття між підвальним і першим поверхом. Перекриття у правому крилі інтенсивно горіли.

Пожежні гасили пожежу одним розрахунком, час від часу від’їжджаючи за водою.

Не поспішати – це була така команда?!

 Фото Андрія Парамонова, 16 квітня 2018 року

Є і інші питання. Чому не залучили пожежні команди Харкова? Чому ніхто не керував гасінням пожежі? Як реагував на пожежу власник – Управління архітектури Харківської облдержадміністрації?

На ранок 17 квітня нам залишилися обгорілі стіни палацу. Говорити про те, як добре вони збереглися, рано. Ми не знаємо, наскільки постраждала від вогню цегляна кладка.

Палац догоряє. Фото з facebook Антона Бондарєва

 Фото з facebook Антона Бондарєва

 Фото з facebook Антона Бондарєва

Але вже зараз ясно: у Старому Мерчику сталася катастрофа. На відновлення палацу в бюджеті нема ані копійки. Залучити інвесторів – пуста справа. Навколо – огидне запустіння.

Балки палацу були зроблені з 300-літніх дубів, яких сьогодні в Україні нема. Палац повністю вигорів, осипалася баракова ліпнина кабінету-музею Духовського, постраждали і деталі фасаду.

Це перший крок до того, що місцеві мешканці розберуть палац у Старому Мерчику на цеглу.

Наталія Лебідь: Остання сльоза Степана Хмари

Дружина заздалегідь попередила медперсонал, що ставити Хмарі гастроназальний зонд не можна. Це викликає ретравматизацію – спогади про те, як у радянській тюрмі голодуючого Хмару годували насильно. Але зонд стояв. І Хмара – той самий Хмара, який був одним із облич Незалежності, і про якого замалим не складали легенди – був цілковито безпорадним, розіп’ятим на тому триклятому лікарняному ліжку. Він вже не міг говорити. Він плакав. Можливо, вперше у житті.

Роман Гуцул: Могили січових стрільців під асфальтом

Московські окупанти вчинили у Львові в 1960-х та 1970-х роках страшне святотатство - повністю зруйнували військові меморіали УГА на Янівському та Личаківському цвинтарях. Сотнями потрощених стрілецьких хрестів була встелена проїздна частина вулиці Суворова та тротуари, зверху залили асфальтом.

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайденр: Умиротворення в Мюнхені: світові війни, минулі й можливі

Симетрія між Німеччиною-Чехословаччиною 1938 року і Росією-Україною 2022 року є дивовижною, і якщо ми на мить зупинимося на цих подібностях, це допоможе нам ширше поглянути на сьогоднішній день. Зараз, більш ніж будь-коли, ми є в'язнями чуток, дезінформації та емоцій сьогодення. Історія може дати нам принаймні спокійнішу перспективу.

Ігор Сердюк: А Ви правда справжній професор?

"Професоре, пора! Там вже всі зібрались", – кличе мене чорнявий чоловік у військовій формі. Я виходжу з прохолодної темряви казарми надвір і на кілька секунд застигаю від сліпучого сонячного світла, що відбивається від білого піску під ногами. Надворі серпень 2024 року, довкола приземкуваті піщані пагорби, низенькі рідкі сосни. Страшенна спека й відсутність вітру згустили повітря до стану желе. Час-від-часу це желе здригається від вибухів – на військовому полігоні у центральній Україні відбуваються навчання артилеристів.