Спецпроект

Антитабачниківські уроки історії

Наша відповідь новим підручникам для 11-го класу - мультимедійні захоплюючі презентації про білі плями української історії для учнів. Про Конотопську битву, Голодомор, Київську Русь і ще багато чого. Чекайте незабаром. В усіх школах країни.

Ще напередодні Дня знань відбулася одна з найкасовіших прем'єр нашої країни. Йдеться, на жаль, не про фільм вітчизняного виробництва, а про нові підручники з історії України для 11-го класу, за якими найближчими роками будуть навчатися всі українські школярі аж до чергового "переписування історії".

30 серпня на базі Інституту історії України Національної Академії наук України Міністерство освіти і науки, молоді та спорту провело презентацію таких книжок за участю їхніх авторів, видавців та вчителів шкіл.

Як завжди, щоб маргіналізувати заяви про можливі цензурні спотворення історії у нових виданнях, високоповажне панство імені Табачника одразу попередило громадськість, що "абсолютної об'єктивності у творенні підручника не може бути", і що їм "вдалося піднятися над ідеологією" (резюме, опубліковане на сайті освітнього міністерства).  

Табачник написав для 11-класників біографію Януковича (СКАНИ)

Водночас Всеукраїнська громадська організація "Не будь байдужим!" ("НББ") підготувала відповідь русифікаційним ініціативам Міністерства освіти і науки України.

Історики, художники, IT-фахівці готують методичні рекомендації для вчителів та диски з мультимедійними презентаціями, в яких будуть висвітлені та деталізовані "білоплямні" сторінки історії України.

Це, зокрема, такі контраверсійні теми, як становлення Київської Русі, Конотопська битва та Карпатська Україна.

"Ідея виникла дуже просто: після справді вдалої реалізації у 2008-му грандіозного проекту "Мазепа. Made in Ukraine" ми вирішили продовжити традицію цікавого й націєцентричного висвітлення історії школярам, - говорить директор організації Оксана Левкова. - Тоді добре зарекомендували себе такі методи спілкування з учнями, як конкурси (творів, зачісок відповідної епохи), фотосесії у старовинному вбранні, тематичне рок-дійство у Палаці спорту і, звісно, "дрібний антураж" - футболки з креативними надписами, кумедні наліпки, значки. "Розкручувати" цьогорічний продукт збираємося так само феєрично".

Лікнеп для Табачника. Україна у царських підручниках

Узяти участь у нинішньому проекті погодилися українські історики Олексій Сокирко, Олександр Пагіря та Олександр Алфьоров, а також професійний дизайнер презентацій Євген Чупак.

Аби адаптувати до потреб дітей і вимог шкільної освіти задумане, запросили вчителя історії Київського гуманітарного ліцею КНУ ім. Шевченка Якова Гольденберга. "Думаю, вчителі мають бути зацікавленими в усьому, що полегшує їхнє вчительське життя - наявність диску з презентаціями стимулюватиме до вивчення матеріалу", -  говорить Яків Михайлович.

Варто зазначити, що проект обіцяє перерости у всеукраїнський та для початку охопить 300 київських шкіл, яким безкоштовно і за бажанням будуть надані методички та диски з презентаціями.

До речі, незвичайним є і формат презентацій - модний нині "Prezi" - масштабний редактор презентацій, а насправді такий собі мікс слайдів та фільму зі звуковим супроводом. І це також стало однією з причин привабливості проекту для українських істориків.

"Дуже цікаво - відтворити матеріал у візуальному і звуковому вимірах, підсилити враження не тільки фото, аудіоефектами, але й, наприклад, кадрами з унікальних хронік 30-х років ХХ ст. про події на Закарпатті, відзнятими американцями українського походження", - говорить розробниця теми "Карпатська Україна" Олена Подобєд-Франківська.

1939: американське кіно про Карпатську Україну (ВІДЕО)

На запитання ж про те, як співпрацювалося представникам таких несхожих сфер - програмування та історії - лаконічно відповів дизайнер Євген Чупак: "Небайдужі історики виявилися дуже творчими людьми. Проблем не було. Питання вирішувалися оперативно".

Результатів цієї співпраці варто чекати вже дуже скоро. Чим вони стануть для освітян? Просто пожвавленням академічно викладеного об'єктивного матеріалу чи яскравою проукраїнською альтернативою черговій колонізаторській хвилі від Табачника?

У першому випадку матимемо задоволених учителів та учнів. У другому - прем'єру нової серії антитабачної епопеї.

Незабаром. У всіх школах країни.

Олег Пустовгар: Ленінський концтабір неподалік Полтави

Свій концтабір "вірні ленінці" з ВЧК розмістили неподалік Полтави, на Шведській Могилі. Там до 1920 року діяли заклади освіти і милосердя, зокрема учительська семінарія (тепер там НДІ свинарства Національної Академії Наук України) і церковно-парафіяльна школа. Їхні будівлі були передані губернському управлінню ВЧК, діячі котрого і відкрили концтабір 25 травня 1920 року. Жертвами політичних репресій того часу, в'язнями цього концтабору стали понад три сотні осіб.

Андрій Ковальов: "Хто ми пред Богом? Кракаділи!", або чому важливо молитися українською мовою!

У селах на Київщини рідко служать Всенічне бдіння. Після сімдесяти років безбожництва (за часів совка) люди просто були не привчені і не приходили у суботу ввечері до храму. Дорогий читачу, не лякайся, воно так називається - Всенічне, але не триває цілу ніч. Просто напередодні суботи служать одразу поєднані разом вечірнє богослужіння і ранню літургію. Від цього поєднання і називається - Всенічне бдіння. На практиці воно триває десь дві години.

Станіслав Кульчицький: МОН України прагне визначати життя або смерть вітчизняної науки

Міністерство освіти і науки України опублікувало на своєму офіційному сайті проєкт наказу "Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової діяльності". Кожний, хто має зауваження або пропозиції може до 17 травня 2024-го адресувати їх на електронну пошту МОН. У мене є зауваження, але хочу звернутися з ними не в міністерство, а до громадськості з ґвалтом: йдеться про життя або смерть вітчизняної науки!

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайдер: Росія може програти цю війну

9 травня Росія святкує День Перемоги, вшановуючи розгром нацистської Німеччини у 1945 році. Всередині країни це ностальгія. У 1970-х роках радянський лідер Лєонід Брєжнєв створив культ перемоги. Росія за Путіна продовжила цю традицію. У лютому 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення до свого сусіда, консенсус полягав у тому, що Україна впаде за лічені дні. Успіх Москви не на полі бою, а в наших головах. Росія може програти. І вона повинна програти, заради світу – і заради себе самої.