Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах. ЗАЯВА

Пам'ятник в Грушовичах опинився на передовій війни пам'ятників. Інцидент обговорюють на найвищому рівні - президенти України і Польщі присвятили йому частину своєї розмови 3 травня ц.р. Також заявами з цього приводу обмінялися Інституту національної пам'яті обох країн. 

"Історична правда" публікує повний текст неофіційного перекладу Повідомлення польського Інституту національної пам’яті , щоб українські читачі змогли сформувати свою думку без посередників.

Водночас, щоб контекст цього документу був зрозумілий ширшому колу невтаємничених у бюрократичні реалії нашої країни, він потребує кількох роз’яснень.

Повідомлення, яке ми публікуємо,  є відповіддю на "Заяву щодо нищення братської могили вояків УПА в Польщі", яку Український інститут національної пам’яті зробив 27 квітня цього року. У цій заяві УІНП заявив про призупинення усіх форм співпраці із польськими державними інституціями в питанні легалізації польських місць пам'яті в Україні після того, як за згодою місцевої влади був демонтований пам’ятник на цвинтарі в Грушовичах, під час чого були сплюндровані державні символи України.

Група осіб руйнує пам'ятник у Грушовичах 26 квітня 2017 року. Фото: Dobrodziej

Основний посил відповіді польської сторони: ми не приймаємо аргументів УІНП і не вважаємо його відповідною стороною для діалогу і співпраці в цій сфері.

Також повідомлення оголошує, що чекає на публічну позицію Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, яку вважає стороною, з якою польський Інститут національної пам’яті планує продовжувати переговори.

Парадокс полягає в тому, що згідно з Положенням Міжвідомчої комісії "Організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Комісії здійснює Український інститут національної пам’яті". Голова Українського інституту національної пам’яті є за посадою першим заступником голови комісії.

Наводимо Повідомлення Інституту національної пам’яті Польщі у повному обсязі:

ПОВІДОМЛЕННЯ

Інституту національної пам’яті – Комісії переслідування злочинів проти польської нації щодо ЗАЯВИ Українського інституту національної пам’яті від 27 квітня 2017 року

Інститут національної пам’яті – Комісія переслідування злочинів проти польської нації з подивом сприймає зміст "Заяви щодо нищення братської могили вояків УПА в Польщі", яка була опублікована 27 квітня ц.р. Українським інститутом національної пам’яті (далі – УІНП) у відповідь на демонтаж пам’ятника, присвяченого загонам Української повстанської армії на цвинтарі в селі Грушовичі (ґміна Стубно, Перемишльський повіт Підкарпатського воєводства), що був здійснений місцевим самоврядуванням у відповідності із чинним у Республіці Польща правом.

Інститут національної пам’яті до цього моменту не був поінформований о фактичних змінах у передбачених законом компетенціях УІНП і Міжвідомчої комісій у справах вшанування учасників Антитерористичної операції, жертв війни і політичних репресій при Кабінеті міністрів України, і згідно з цим приймає, як і раніше, що відповідним партнером у співпраці в сфері місць поховання полеглих та вбитих в результаті воєнних злочинів, геноциду, етнічних чисток, політичних репресій залишається Міжвідомча комісія, яка досі свою позицію в цій справі не сформулювала.

Не приймаємо до відома твердження УІНП, що міститься у "Заяві…", нібито у першій половині 1990-х на території Республіки Польща існувала "правова прогалина" стосовно процедур встановлення пам’ятних знаків та упорядкування місць поховання жертв війни і політичних репресій, оскільки інституцією польської держави, що відповідає за наглядом за того роду суспільної діяльності була Рада охорони пам’яті боротьби і мучеництва, яка в листуванні із Товариством українців у Польщі та Міжвідомчою комісією багато разів підкреслювала, що об’єкт у Грушовичах був встановлений нелегально.

Формулювання щодо "правової прогалини", які УІНП перейняв з нарації Товариства українців у Польщі, мають за мету виправдання незаконного діяння ініціаторів встановлення об’єкту у Грушовичах та брак волі з боку відповідних органів української держави до діалогу в цій справі, попри звернення польської сторони про врегулювання статусу нелегельних українських місць пам’яті в Польщі, які глорифікують націоналістичні українські формації відповідальні за масові злочини проти мирного населення.

Польська сторона неодноразово підкреслювала у кореспонденції з українськими партнерами, що об’єкт, який встановлений на цвинтарі в Грушовичах у 1994 році мав бути демонтований, щоб можна було провести археологічні дослідження, які мають на меті підтвердження існування поховань людських решток, про що інформували нас представники української меншини у Польщі. У разі підтвердження наявності решток під пам’ятником, могила була б упорядкована Міжвідомчою комісією у співпраці з польською стороною і підлягала б охороні згідно із законом з боку польської держави. Ми і надалі підтверджуємо свою позицію і готові допомогти у цьому питанні  українській стороні.       

Не є правдивим твердження "Заяви", що польська сторона не реагує на акти вандалізму щодо нелегальних українських місць пам’яті на своїй території. Прикладом відповідної реакції з боку польської держави було, між іншим, звернення до місцевої влади після актів хуліганства щодо упорядкованих згідно з законом братських могил вояків УПА на Українському військовому цвинтарі в Перемишлю-Пікуличах, або на горі Монастир біля Верхрати. Після серії нападів, здійснених невідомими виконавцями – вірогідно – особами, зв’язаними з проросійськими середовищами; ми також зверталися до української сторони про початок діалогу щодо зміни форми і змісту некоректного змісту інших нелегально збудованих українських місць пам’яті, які присвячені ОУН та УПА, що дозволило б їх легалізацію.

Інститут національної пам’яті повною мірою підтримує погоджені дії Міжвідомчої комісії, які відбуваються в межах  польського права, а також дії осередків української меншини в Польщі на користь віднайдення і упорядкування місць спочинку українців, що полягли, були замучені і вбиті в ХХ столітті на теперішніх теренах Республіки Польща, і декларує усіляку допомогу у такого роду справах, так само як і в питання побудови пам’ятних знаків, які присвячені жертвам злочинів, репресій і депортацій, прикладом чого є, між іншим, підтримка Інститутом національної  пам’яті встановлення у цьому році чотирьох пам’ятних знаків жертвам акції "Вісла", проекти яких були подані Товариством лемків і Товариством українців у Польщі.

Однак з огляду на вчинені членами Організації українських націоналістів, Української повстанської армії, Українського легіону самооборони, Української допоміжної поліції та 14-ї Української гренадерської дивізії ваффен-СС "Галичина" масових злочинів щодо мирного населення, для польської сторони залишається неприйнятним глорифікація цих організацій, чому, на жаль, служить частина нелегальних українських місць пам’яті в Польщі. У зв’язку з цим Інститут національної пам’яті буде і надалі прагнути зміни форми і змісту тих об’єктів у співпраці з Міжнародною комісією.

Інститут національної пам’яті також не приймає до відома твердежння про "зупинення надання дозволів на проведення робіт з пошуку поховань та впорядкування польських місць пам’яті в Україні", оскільки , оскільки до цього моменту у кореспонденції сторона українська не згадувала про те, що якісь з польських місць пам’яті  сприймалося Україною як нелегальні, тим більше, що діяльність органів польської держави на теренах України обмежується до забезпечення і упорядкування місць поховання польських жертв і солдатів, що має місце на підставі відповідних погоджень з боку Міжвідомчої комісії. Не бачимо також жодних підстав для наміру УІНП припинити польські пошукові роботи в Україні. На дії сторони польської, що мають на меті усунення з публічного простору нелегальних пам’ятних знаків, які часто є носієм змісту, який націлений на добре ім’я польської держави, сторона українська відповідає діями, які означають відмову у праві гідного поховання мирних жертв злочину.

Водночас звертаємо увагу, що Інститут національної пам’яті до цього моменту – відповідаючи на звернення української сторони – виражав згоду на ексгумацію осіб, які розшукувалися.

Щодо вищезазначеного Інститут національної пам’яті як інституція польської держави, що здійснює опіку над військовими похованнями та пам’ятними знаками разом із Міністерством культури і національної спадщини, очікує в цій справі офіційної позиції Міжвідомчої комісії у справах вшанування учасників Антитерористичної операції, жертв війни і політичних репресій як установи української держав компетентної в питаннях опіки над військовими похованнями та пам’ятними знаками.

Водночас Інститут національної пам’яті підтримує готовність до співпраці з Міжвідомчою комісією в сфері опіки над місцями пам’яті у Польщі та Україні, зокрема у в упорядкуванні низки нелегалізованих українських місць національної пам’яті  - порозумінні із польською стороною.

28 квітня 2017 року.

Нагадуємо: Упродовж 2014 – 2016 років у Польщі невідомі вандали зруйнували і осквернили 14 могил і пам’ятних знаків українцям. Донині жоден не відновлений. В Україні провокатори цього року осквернили пам’ятники загиблим полякам у колишньому селі Гута-Пеняцька на Львівщині і меморіальний комплекс у Биківні на Київщині.

Однак українська сторона одразу відчистила образливі написи і заявила, що готова відновити пам’ятники. Польська сторона зволікає з цим питанням.

Читайте також:

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів