В радянські час у кожному населеному пункті Галичини і Волині обов'язково була вулиця (площа) 17 вересня.
Ішлося про 17 вересня 1939 року - цього дня Червона армія розпочала військову операцію, яка в радянській історіографії називалося "Визвольним походом Червоної Армії у Західну Україну й Західну Білорусь".
 |
| Агітаційний плакат УРСР. 1939 рік |
Ішлося про виконання таємних домовленостей між Третім Рейхом та СРСР про розділ територій між двома країнами.
"Історична Правда" представляє документ, який розповідає про підготовку "Визвольного походу" в Україні. Це директива народного комісара [міністра] оборони СРСР Клима Ворошилова воєнраді Київського особливого військового округу на чолі з Семеном Тимошенком.
|
1939 г., СЕНТЯБРЯ 14, МОСКВА. — ДИРЕКТИВА № 16634 К. Е. ВОРОШИЛОВА И Б. М. ШАПОШНИКОВА ВОЕННОМУ СОВЕТУ КИЕВСКОГО ОСОБОГО ВОЕННОГО ОКРУГА О НАЧАЛЕ НАСТУПЛЕНИЯ ПРОТИВ ПОЛЬШИ |
||
|
||
|
П р и к а з ы в а ю: 1. К исходу *"16"* сентября скрытно сосредоточить и быть готовым к решительному наступлению с целью молниеносным ударом разгромить противостоящие войска противника: а) Каменец-Подольская группа — командующий группой командарм 2-го ранга тов.Тюленев [дивись біографічну довідку нижче - ІП], в составе 16-й, 9-й, 32-й и 34-й кав. дивизий, 72-й и 99-й стр. дивизий, 25-го танк[ового] корпуса, 26-й и 23-й танк[овых] бригад, 283-го и 274-го корп[усных] артполков — в районе Гусятин, Каменец-Подольск, Ярмолинцы. Задача — нанести мощный и молниеносный удар по польским войскам, надежно прикрывая свой левый фланг и отрезая польские войска от румынской границы, решительно и быстро наступать в направлении на Чортков, Станиславов и к исходу "17" сентября выйти на р. Стрыпа; к исходу "18" сентября овладеть районом Станиславов, имея дальнейшей задачей действия в направлении Стрый, Дрогобыч. б) Волочиская группа — командующий группой — командующий Винницкой армейской группой комкор тов. Голиков, в составе 3-й, 5-й и 14-й кав. дивизий, 96-й и 97-й стр. дивизий, 24-й, 38-й танк[овых] бригад, 269-го корп[усного] артполка — в районе Волочиск, Соломна, Черный остров. Задача — нанести мощный и решительный удар по польским войскам и быстро наступать на м. Трембовля, г. Тарнополь, г. Львов и к исходу "17" сентября выйти в район Езерна; к исходу "18" сентября овладеть районом Буск, Перемышляны, Бобрка, имея дальнейшей задачей овладение г. Львов. в) Шепетовская группа — командующий группой — командующий Житомирской армейской группой комдив тов. Советников, в составе 44--й, 45-й и 81-й стр. дивизий, 36-ой танк[овой] ***бригады***, 236-го и 233-го корп[усных] артполков — в районе Новоград-Волынск, Славута, Шепетовка. Задача — наступать в направлении на Ровно, Луцк и к исходу "17" сентября овладеть районом Ровно, Дубно; к исходу "18" сентября овладеть районом Луцк, имея в виду в дальнейшем наступление на Владимир-Волынск. г) для обеспечения правого фланга сосредоточить в районе Олевск, Городница, Белокоровичи 15-й стр. корпус в составе 60-й и 87-й стр. дивизий и вести активные действия на Сарны. 2. Действия групп должны быть быстры и решительны, поэтому они не должны ввязываться во фронтальные бои на укрепленных позициях противника, а, оставляя заслоны с фронта, обходить фланги и заходить в тыл, продолжая выполнять поставленную задачу. 3. Разграничительная линия с войсками Белорусского особого военного округа — устье р. Словечна, Домбровица, Влодава, Коцк и далее по р. Вепрш до ее устья, все для Киевского особого военного округа включительно. 4. Граница наших действий по глубине устанавливается — правый берег р. Висла от устья р. Вепрш до устья р. Сан, правый берег р. Сан от устья до ее истоков, далее новая граница Венгрии (бывш. граница Чехословакии с Польшей), вся граница с Румынией. Нашим войскам через эту линию отнюдь не продвигаться. 5. Войскам групп решительное наступление с переходом государственной границы начать на рассвете "17" сентября. Авиационные части округа рассосредоточить на оперативные аэродромы в полной боевой готовности. По действиям авиации задачи ставятся командованием округа. 7. Сосредоточение групп прикрыть сильной истребительной авиацией и зенитной артиллерией. Наступление вести под прикрытием истребителей во взаимодействии с бомбардировочной, штурмовой авиацией. Избегать бомбардировки открытых городов и местечек, не занятых крупными силами противника. 8. Вслед за Волочиской группой направить 137-й артполк РГК, который должен следовать в готовности оказать поддержку группе в случае атаки укрепленных позиций. 9. Организовать бесперебойное снабжение групп КОВО всеми видами довольствия, не допуская никаких реквизиций и самовольных заготовок продовольствия и фуража в занятых районах. 10. Получение директивы подтвердить и план действий представить нарочным к утру ****" "**** сентября. |
||
***** Напечатано 2 экз. Б.Шапошникову. Экз[емпляр] №1-й (Первый) получил 14.9.39 18 часов.***** ****** Кулик. 14.9.39 г.***** Пометы: 1. В верхней части 1-го листа над текстом имеется штамп входящей регистрации 1-го отделения 1-го отдела штаба РККА: "Вход[ящий]№182. 9.10.1939г.". 2. На обороте последнего листа имеется помета от руки чернилами: "Материал первой редакции экз[емпляры] №1, №2 по 3 листа каждый уничтожен сожжением 20 марта 1941 г. Генерал-майор В. Иванов. Полковник Громов, майор Ант[онченко]. 20.3.41". |
||
|
ЦАМО, ф. 148а, оп. 3763, д. 69, лл. 4-6. Подлинник. |
||
|
________________________
*-* Здесь, а также далее все даты вписаны Б. Шапошниковым от руки красными чернилами. **-** Подчеркнуто красным карандашом. ***-*** Буква "ы" зачеркнута Б. Шапошниковым ошибочно, имеется в виду одна бригада. ****-**** Дата в документе отсутствует. *****-***** Вписано Б. Шапошниковым от руки красными чернилами. ******-****** подлинная подпись Г. Кулика [координував дії Українського фронту і Білоруського, який входив на територію Західної Білорусі - ІП] красными чернилами. |
||
|
Джерело: архів бібліотеки Катинської справи --------- КОМЕНТАРІ: |
||
|
Київський особливий військовий округ створено в липні 1938 р. на базі Київського військового округу. 11 вересня КОВО перетворено в Український фронт. До складу Військової ради КОВО (Українського фронту) входили командувач військами округу Семен Тимошенко, перший секретар Центрального комітету Компартії України Микита Хрущов, начальник штабу Микола Ватутін. Семен Тимошенко - українець з Одещини (народився в 1895-му), тричі Георгіївський кавалер за Першу світову (кулеметник), з 1918 року в Червоній армії, командир кавалерійської дивізії в Першій кінній армії Будьонного, тричі кавалер ордена Червоного прапора, маршал СРСР (1940), народний комісар (міністр) оборони СРСР (1940-41). Двічі Герой СРСР (1940 за прорив фронту під час радянсько-фінської війни і 1964), командував Західним і Південно-Західним фронтами ЧА під час Другої світової, керував провальною Харківською операцією (1942). Після війни командував Білоруським військовим округом, був кандидатом у члени ЦК КПРС, депутат ВР СРСР. Помер у 1970 році. Іван Тюлєнєв - росіянин з Поволжжя (народився в 1892-му), повний Георгіївський кавалер за Першу світову (драгун), брав участь у придушенні анархістського повстання у Кронштадті (1920), заступник інспектора кавалерії РСЧА (1931-38), генерал армії (1940), помер у 1978 році, за кілька місяців до смерті отримав Героя СРСР (за оборону Кавказу у 1942-му і "підвищення боєготовності" Радянської армії після війни). Пилип Голіков - росіянин з Уралу (народився в 1900-му), з 1918 року в Червоній армії (на агітаторсько-політичних посадах), з 1931-го - на командирських посадах, 1937-40 - служба в Українській РСР. Начальник Головного розвідувального управління Генштабу РСЧА (1940). З 1944 року керував репатріацією громадян СРСР з території Німеччини і окупованих нею країн. Маршал СРСР (1961). З 1958 року - начальник Головного політичного управління Червоної армії, член ЦК КПРС (1961-1966), помер у 1980-му. Іван Совєтніков - росіянин із Пензенської губернії (народився у 1897-му), з 1918 року - в Червної армії, в 1926-36 служив у Білоруській РСР, брав участь у Громадянській війні в Іспанії (1936-37), брав участь у приєднанні до Української РСР Буковини і Бессарабії. Депутат ВР УРСР від Ківерцівського району Волині (1940). Під час німецько-радянської війни - замком по тилу на різних фронтах. З 1950 - заступник командуючого Прикарпатського військового округу. Помер у 1957 у Львові. Григорій Кулик - українець з Полтавщини (народився в 1890-му), член РСДРП із 1917 року, у Червоній армії з 1918-го, артилерист. Начальник артилерії Першої кінної армії Будьонного (1920), начальник Головного артилерійського управління РСЧА (1926), командарм (1939), маршал Радянського Союзу (1940), Герой СРСР (1940, за підготовку радянської артилерії до війни з Фінляндією). Репресований і розстріляний у 1950 році. |
Населення Волині й Галичини спершу вітало "визволителів", але нова влада розпочала репресії, ще гірші від "польських окупантів".
Події вересня-жовтня 1939 року історики називають по-різному - "анексією", "визволенням", "окупацією", "приєднанням". Факт у тому, що вперше після Акту злуки УНР та ЗУНР 1919 року українські землі знову возз'єдналися в одній державі - квазі-незалежній Українській РСР.
Межі УРСР з незначними змінами були підтверджені після Другої світової. І зараз є кордонами незалежної України, визнаними світовою спільнотою, включно з нашими сусідами.
Дивіться також:
1939-41: "Золотий вересень. Хроніка Галичини". ВІДЕО
Гітлер, Сталін і Україна: безжальні стратегії
Друга світова розпочалася для України з Закарпаття
Як НКВД у 1940 році засудив на смерть львівську молодь. ФОТО
1939: Німці нападають на Польщу. Кольорове ВІДЕО
"Возз'єднання: кроки до заповітної мети". Версія Адама Мартинюка