Mузей совєтської окупації атакують... привиди

Був у приснопамятній радянській журналістиці такий жанр - "лист покликав у дорогу". Але в нашому випадку - все вигадливіше.

Лист надійшов Роману Круцику, колишньому нардепу від Івано-Франківщини, керівнику столичного "Меморіалу" ім. Василя Стуса, засновнику Музею совєтської окупації, який працює в Києві вже вісім років. 

Лист був відправлений з Києва якимсь анонімом. Але в середині конверту - копія іншого листа. З усіма потрібними регаліями - і відправника, і адресатів. 

В шапці послання - кому: Президенту Януковичу, прем'єр-міністру Азарову, голові Київської міськдержадміністрації Попову, голові СБУ Хорошковському, генпрокуророві Пшонці. Плюс ім'я та дані паспорта особи, яка вносить клопотання. 

Отже, власне, текст листа: 

Я, Журавська Анна Іванівна, звертаюсь до Вас з приводу протиправної діяльності Круцика Романа Миколайовича та його Музею Совєтської окупації. 

Я народилася, як і мільйони наших спрівгромадян, у Радянському Союзі. Вважаю, що то були найкращі часи мого життя, вважаю соціалістичну модель побудови країни найкращою. Але зараз, як кажуть - маємо те, що маємо. 

Із часів створення товариства "Меморіал", який був створений на початку 90-х років минулого століття і на теперішній час знаходиться по адресу Стельмаха, 6-А, я дивилася за його діяльністю.

Раніше керували цією громадською організацією патріоти України, але діяльність теперішнього голови "Меморіалу" Романа Круцика, який очолює його з 2003 року, викликає у мене глибоке занепокоєння. 

Роман Круцик родом з Івано-Франківщини, ставить українців із Галичини ставить вище українців із центральної та Східної України. Він захопив як рейдер цю організацію, попередніх керівників ні в що не ставить, каже, що вони усі "дурні". Практично усіх нормальних людей повиганяв, каже, що вони йому не потрібні. Залишив 3-4 чоловіка, які тільки йому піддакують.

На базі цих трьох чоловік створив Музей Совєтської окупації та Громадський інститут національної пам'яті. Коли я була у нього в Музеї Совєтської окупації, він казав, що у нього все схвачено. Є зв'язки не тільки в Міністерстві культури - Вечерський, але і в самій Адміністрації Президента - Гончарук - високопосадовці, які і при колишній владі і зараз при посадах. Вони його слухають і роблять все що він їм скаже, їм Президент не авторитет. А Круцику кажуть що робити західні спецслужби. І все це сходить їм з рук, як "з гуся вода". 

Основною задачею цих двох організацій він ставить зверхність української нації над іншими націями, в першу чергу над росіянами та іншими народами, робить умисні дії спрямовані на розпалювання національної ненависті та ворожнечі, на приниження національної честі та гідності інших націй та громадян України, а також пряме обмеження прав та привілеїв за ознаками політичних переконань, зневажливо ставиться до усіх, хто не згодний з його думкою. Вважаю, що він порушує статтю № 24 Конституції України, статтю № 161 КК України "Порушення рівноправності громадян, залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань". 

Діяльність Романа Круцика направлена на національну ворожнечу з особистих переконань. 

Також у своїх останніх публікаціях Круцик ставить під сумнів територіальну цілісність України, думаючи, що Росія і Польща хочуть розрізати навпіл Україну між собою. Вносить розлад у суспільну думку. Чим посягає на територіальну цілісність і недоторканість України. Своїми діями він порушує ст.. 110 КК України "Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України", він відкрито публікує і розповсюджує матеріали до вчинення таких дій, хоча він є колишнім народним депутатом України і не має морального права це робити. 

Незрозумілою є позиція Київської міської державної адміністрації, яка дозволяє у своїх приміщеннях проводити антидержавницьку, антиукраїнську політику, яка здає в оренду приміщення особам, які компрометують Україну не тільки в середині України, але і далеко за кордоном. Наприклад у Канаді, де у нього є багато знайомих і провокує українську діаспору за кордоном ігнорувати Президента України В.Ф.Януковича, як Президента України, який є гарантом Конституції України, як Глава Держави. Західні спецслужби США та Канади активно фінансують Круцика. 

Усі ми бачимо, як колишні високопосадовці, такі як Юлія Тимошенко при першій же нагоді за кордоном поливають брудом теперішній Уряд, Президента, Україну. Це ставить під загрозу міжнародний імідж країни. Не звертаючи уваги на ці факти, закриваючи на це очі Генеральна прокуратура, міліція, СБУ сприяє поширенню суспільної думки про недолугість України. А це може привести, як нещодавно до відкритих нот протесту сусідніх країн, що однозначно скажеться на економічній співпраці між країнами. А це нам не потрібно, із сусідами треба жити мирно. 

Це є ЗРАДА Батьківщини - УКРАЇНИ. 

У зв'язку з цим, прошу Вас перевірити надані мною факти, надати відповідні доручення та повідомити мене про: 

1. Скільки дійсних членів налічується у Товаристві "Меморіал"? 
2. За які кошти існує Товариство і на які кошти Круцик веде активну діяльність? 
3. Чи сплачуються податки в повному обсязі Товариством? 
4. На якій підставі Київська міська рада прийняла про надання оренди у приміщенням по вул. Стельмаха, 6-а? Чому у комунальних приміщеннях проводиться антиукраїнська шовіністична політика? 
5. Чи можна створити комісію за участю Генеральної прокуратури, СБУ, міліції та Київської адміністрації і дати оцінку діяльності Товариства та Круцика зокрема? 
6. Чи можна розірвати договір оренди за результатами перевірки? 
7. Навіщо Україні Музей Совєтської окупації (неіснуючої країни) та Громадський інститут національної пам'яті, які очолює Роман Круцик? Що вони позитивного дають Україні? Хто дозволив його зареєструвати? Де беруть і братимуть кошти на їх діяльність? 
8. Чи відповідає характер його дій налагодженню міжнародних відносин, чи не компрометують його дії Україну на міжнародній арені? Чи не несуть ознаки діяльності Круцика - ознаки явного екстремістського характеру? 
9. Чи отримує Роман Круцик разом із наближеними особами кошти від західних спецслужб, зокрема від США та з Канади? Чи не підриває своїми діями він Державницькі засади України? 
10. Чи не є основною задачею Круцика пересварити Україну і Російську Федерацію? "По принципу - разделяй и властвуй" Усі пам'ятають як нещодавно газ перекривали, війни велись в Грузії нашим озброєнням і т.д. 
11. Чи все було погано у нас за часів Радянського Союзу? Я особисто так не вважаю. Було багато позитивного, освіта, культура, соцзабезпечення і т.д.

04.04.2011             Журавська А.І. 

Даруйте за довгу цитату, але істоія - наука точна. І хай би цей текст теж став її надбанням. 

Погодьтесь, давно такого читати не доводилось. Донос чистої сльози. Аж сталінським протягом дунуло... 

Так зараз не пишуть. Колись за подібним листом наступали "оргвисновки" для того, про кого писали. Зараз, коли анонімки проти "ворогів народу" вже ніби не в пошані, пряма дорога подібної писанини - в кошик для сміття. 

Але на листі є номер вхідного листа Київської міськдержадміністрації. Отже, принаймні в цій державній інституції доносу дали хід. 

Це, м'яко кажучи, щонайменше нерозумно. Не знаю як Янукович, але столична мерія чудово знає як власне пана Круцика, так і його антикомуністичний музей - мало того, що будівля на Стельмаха перебуває на балансі КМДА, так і в самому музеї регулярно відбуваються різні освітні заходи - екскурсії, лекції, кінопокази для учнів і викладачів. 

Виставка про отаманів 1920-их "Народна війна" в Музеї радянської окупації (ФОТО)

Отже, в мерії чудово знають, чим займаються в Музеї совєтської окупації і, дякувати Богові, в міру сил співпрацюють з громадською ініціативою. Бо ж державного музею, де б на такому документальному рівні викривалася злочинна ленінсько-сталінська політика, в Києві немає. 

І те, що чиновники витрачають час і ресурси на дослідження маячні, викладеної в доносі, симптоматично. Тим більше, якщо ще й згадати, що протягом останніх тижнів, за словами пана Круцика, з якогось дива "зачастили" представники двох згаданих у шапці послання установ - столичної мерії і... СБУ. 

Якщо клерка першої цікавили ніби питання господарського характеру, але при цьому він для чогось фіксував на фотоапарат експозицію виставки - зараз це "Народна війна", створена на основі розсекречених матеріалів обласних управлінь Служби безпеки і яка розповідає про потужний антирадянський рух в центрі України проти більшовицької влади. 

У свою чергу, офіцер СБУ, який прийшов до Круцика, взагалі грав вар'ята, представившись представником т.зв. "єврейського відділу". Пішов, отже, з тим, з чим прийшов... 

Коли оця нав'язлива увага Круцикові набридла, виникла ідея відвідати скаржницю, дарма що вона прописана аж у Сумській області - Кролевецький район, село Обтове. 

Село і ферма

За Вікіпедією, вдалося з'ясувати, що селу більше 400 років - назва походить від гуртової торгівлі, якою колись займались його мешканці. 1708 року Обтове спалив гетьман Іван Мазепа. Народився в селі льотчик Григорій Храпай, який на третій день німецько-радянської війни першим зробив таран наземної цілі. Більше в історії села нічого цікавого не було.

Нині в населеному пункті проживає трохи більше 1500 осіб. Нас цікавила Анна Журавська, політично-підкована і небайдужа громадянка, якій майже в 300 кілометрах від Києва і Музею совєтської окупації не спиться, бо ввижаються канадські спецслужби та розкол України, в чому винуватий український націоналіст Роман Круцик. 

Отже, ми вирушили в Обтове. 

Версій, хто ця жінка, було кілька - активістка Компартії або Партії регіонів, якій по партійній лінії довелось підписати явно не селянкою складений донос. 

Вже перший контакт у селі приголомшив поворотом теми. Заходимо у сільську раду. Голови немає на місці, але співробітниці-жінки привітні і дають довідку щодо особи, яку шукаємо. 

- Так, є така Журавська Анна Іванівна, точніше була. Десь два роки тому зникла без вісті. І більше її не бачив ніхто. 

Касир Світлана Миколаївна показує відомість з виплати пенсій. Навпроти прізвища Журавською проставлено - пропала без вісті. 

 Отакий неочікуваний поворот...

Дякуємо в сільраді. Виходимо на площу, де поруч із фігурою Леніна, пам'ятнику загиблим сельчанам і церквою, перебудованою з якогось сараю, стоїть фура з оголошенням, що тут купують картоплю. 

Сільські бабусі легко йдуть на контакт. Так, "Аньку" знають. Пропала вона, справді. Бо... пила нещадно, бомжувала... Так і зникла одного дня. 

Розповідають, що знають як проїхати до покинутої хати в куточку села, який називається "на березі". Кажуть - питайте там, бо сусіди краще б мали знати. До речі, в селі її краще знають як Хабленко (Хабленкову), а не Журавську. 

Виявляється, що зникла має двох дітей. Селяни розповідають, де їх шукати. 

Їдемо, на удачу, на зустріч іде літня привітна жінка з парою кіз. Представляється як баба Шура Медведь. Вона є сусідкою Журавської і веде нас "у гості". 

Добротний з вигляду будинок, викладений червоною цеглою. Ганок заріс кущами, через які продираємось наче крізь зарості в джунглях. 

Хата порожня і брудна - все, що можна було винести звідти - винесено. 

Баба Женя показує порожню хату сусідки

Отже, інформація про те, що хазяйки давно немає - підтверджується. 

Баба Шура розповідає, що коли Анна Іванівна не пила - працьовита і гарна була людина. Працювала санітаркою в районній лікарні в Кролевці. Але як "запивала" - то надовго, каже, вічно потрапляла у всякі історії, пияки до неї зходились, на очах втрачала людську подобу. 

Пенсіонерка скеровує нас у район, який тут називають Новоселівка, - там живе донька Журавської - Наталя з дітьми. 

Шукаємо розбитими і неасфальтованими дорогами те місце. Вдома доньки немає, вона, виявляється, живе десь на хуторі. Але до нас із Круциком виходить Микола Барановський - родич, це за його сина вийшла Наталя. 

Роман Круцик (зліва) розповідає Миколі Барановському, що ніби його родичка написала донос на нього

Микола розповідає, що не бачив Журавської вже більше двох років. Мовляв, незадовго до зникнення вона загубила пенсійну картку і мала поїхати в Кролевець. Паспорта теж не мала - залишила десь у знайомих у Конотопі. 

- Так, випивала з подругами і якимись чоловіками часто, - каже Барановський. -- Міліція з району після зникнення часто приїздила, брала свідчення, але ніяких слідів не знайшла. 

На інформацію про те, що Журавська "ожила", пославши 4 квітня 2011 року, після кількох років зникнення листа самому президенту, родич Микола знизує плечима. Вона не цікавилась подібними речами і знати нічого про "Меморіал", Музей совєтської окупації та Круцика не могла. 

Оскільки жодних сумнівів, що листа відправляла точно не Журавська вже не було, їдемо в Кролевець. Може, пощастить у міліції щось дізнатись. 

У цій будівлі розташовано Кролевецький райвідділ міліції

Черговий районного відділу внутрішніх справ був настільки любязний, що викликав по мобільному Андрія Трусенка, начальника карного розшуку РВВС, який з самого початку вів цю справу. 

Андрій Михайлович з'являється буквально за хвилину. Підтверджує: справді, у березні 2008 року був такий випадок - зникла пенсіонерка, яка вела антигромадський спосіб життя. Каже, що випадок відпрацювали по повній - було зроблено запити в морги, психлікарні не тільки Сумщини, але й кількох сусідних областей. 

Міліціонер Андрій Трусенко демонструє портрет зниклої без вісті Журавської

Писали лист навіть на Івано-Франківшину, звідки зникла родом, і де є якась далека родичка. Не було. 

Трусенко підводить до дошки - "Їх розшукує міліція". В центрі "іконостасу" - портрет і короткі дані Журавської. 

"Кролевецьким РВ УМВС в Сумській області розшукується громадянка... 22.01.1951 р.н., уродженка с. Уторопи, Косівського району, І-Франківської обл.,... яка 12.03.2008 пішла з дому та не повернулась.  До теперішнього часу місцезнаходження не встановлено". 

Правоохоронець розповідає, що нещодавно справу, серед інших, було затребувано в Суми, в обласну прокуратуру і звідти її не повертали. 

Можемо в цій історії поставити крапку чи три крапки, як кому подобається. Донос, скерований владі і на який влада відреагувала, відправлений, судячи з усього, неживою людиною.

Хто написав? Очевидно, той, кому ріже око наявність у Києві "Меморіалу", його активна виставкова та видавнича діяльність. 

Ясно, що нещасна Г.І. Журавська з'явилась у цій історії випадково. Тільки питання - звідки анонімний доношик знав про зникнення громадянки і точні дані зниклого з нею паспорту? Чи не з бази даних зниклих без вісті, яка є в Міністерстві внутрішніх справ?

Запитань покищо більше, ніж відповідей. Але не дає спокою чийсь цинізм, коли погромні анонімки відправляють владі практично "з того світу".

Фото - автора